Адміністративний поділ Боснії і Герцеговини
Адміністративний устрій Бо́снії і Герцегови́ни — держава складається з мусульмансько-хорватського і сербського ентитетів (босн. entitet): Федерації Боснії і Герцеговини і Республіки Сербської — близьких за статусом до суб'єктів конфедерації, але без права виходу з її складу. Округа Брчко управляється окремо від ентитетів.
![]() |
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій Боснії і Герцеговини Політика Боснії і Герцеговини |
|
Глава держави |
|
Судова влада
|
Вибори в Боснії і Герцеговині
|
Адміністративний поділ Боснії і Герцеговини |
Міжнародні відносини Боснії і Герцеговини
|
|

Федерація Боснія і Герцеговина

Республіка Сербська
- Див. також: Громади Республіки Сербської

Територіальний план Республіки Сербської 2008—2015 рр. утворює 6 регіонів (серб. регије) або мезорегіонів (серб. мезорегије):[1][2]
- Прієдор (раніше входив до складу географічного регіону Баня-Лука)
- Баня-Лука, в тому числі 2 субрегіона: Мрконіч-Град і Градишка
- Добой
- Бієліна, в тому числі субрегіон Зворнік
- Істочно-Сараєво, в тому числі субрегіон Фоча
- Требіньє
Це регіони територіального планування Республіки Сербської (2008—2015), аналогічні статистичним регіонам, які не носять адміністративного характеру.

Станом на 20 травня 2013 року Республіка Сербська поділяється на 57 громад (серб. општина, општине), 6 міст або міських громад (серб. град, градови), в тому числі місто Істочно-Сараєво, що включає як міський округ 6 (з 57-ма) самостійними громадами. Громади та міста (міські громади) включають 2756 населених пунктів (серб. насељено мјесто, насељене мјеста)[3].
Округ Брчко
Самоврядний округ Брчко є одночасно частиною Федерації Боснії і Герцеговини і Республіки Сербської. Також округ перебуває під міжнародним спостереженням.
Примітки
- Територіальний план Республіки Сербської до 2015. Процитовано 17.12.2010.
- Просторни план Републике Српске
- Попис становништва, домаћинстава и станова у Босни и Херцеговини 2013 на територији Републике Српске — Прелиминарни резултати, Републички завод за статистику, Бања Лука, 2013. Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 15 січня 2015.
Посилання
- Небезпечний мир, The Economist, (англ.)22 січня 1998