Адміралтейські гори
Адміралте́йські гори або Адміралте́йський хребет (англ. Admiralty Mountains, Admiralty Range) — велика група високих гір, окремих масивів та хребтів, в північно-східній частині Землі Вікторії, у східній Антарктиді (71°45′00″ пд. ш. 168°30′00″ сх. д.), належать до Трансантарктичних гір і утворюють їх крайню північну частину у Східній Антарктиді.
Адміралтейські гори | ||||
| англ. Admiralty Mountains | ||||
 Гора Гершель в Адміралтейських горах (20 січня 2006) | ||||
| Гора Гершель в Адміралтейських горах (20 січня 2006) | ||||
| Регіон | .svg.png.webp){kind=small} Антарктида | |||
|---|---|---|---|---|
| Область | Східна Антарктида, Земля Вікторії | |||
| Є частиною | Трансантарктичних гір | |||
| Площа | 14 689 км2 | |||
| Довжина | 169 км, (з ПдС на ПнЗ) | |||
| Ширина | до 166 км | |||
| Найвища точка | Мінто | |||
| - координати | 71°47′ пд. ш. 168°45′ сх. д. | |||
| - висота | 4165[1] м | |||
| Гірські вершини | Мінто (4165 м), Адам (4010 м), Аякс (3770 м), Себін (3720 м) | |||
| Межує з: | льодовиками Денністоун, Еббе та Такера | |||
  Карта Землі Вікторії Карта Землі Вікторії | ||||
  Адміралтейські гори | ||||
 Адміралтейські гори у Вікісховищі | ||||
Географія
Адміралтейські гори розташовані в Східній Антарктиді, у крайній північно-східній частині Землі Вікторії, на узбережжі Пеннелл (берег лежить між мисами Вільямс[джерело?] — на заході та Адер — на сході) та є складовою частиною Трансантарктичних гір. На сході гори омиваються морем Росса, на півночі — морем Сомова, які відносяться до Південного океану. Із сторони суходолу, на північному заході гори межують із горами Анаре і відділенні від них льодовиком Денністоун, на заході — із горами Конкорд і відділенні льодовиком Еббе, на півдні — із горами Вікторії і відділенні льодовиком Такера.
Гори простяглися із південного сходу на північний захід на 169 км, при ширині до 166 км. Їх площа — 14 689 км²[2]. Вони складаються із трьох основних хребтів: Данидін (Пік Дженнінгс, 2320 м), Хоумран (Шелтон, 2485 м) та Літтелтон (Пік Ланге, 2435 м), а також окремих масивів, вершин та невеликих хребтів, в тому числіː хребет МакГрегор (2120 м), хребет Гейки (2550 м), висоти Робінсон (2170 м).
Відкриття та дослідження
Адміралтейські гори були вперше відкриті у січня 1841 року англійською антарктичною експедицією капітана Джеймса Росса, який у 1839–1843 роках на кораблях «Еребус» та «Террор» зробив найбільше для того часу дослідження Антарктики. Росс назвав кілька високих вершин на честь морських лордів Адміралтейства Великої Британії, на службі у якого він перебував[3], зокрема: Адам, Мінто, Паркер; а також Себін та Пікок — на честь відомих англійських математиків Едварда Себіна та Джорджа Пікока; а всі гори були названі — «Адміралтейськими». Гори в різні часи досліджувалися експедиціями вчених та альпіністів; зокрема у 1957-58 роках новозеландською геологічною антарктичною експедицією (NZGSAE); у 1988 році австралійською антарктичною експедицією на чолі з Грегом Мортімером, яка зробила перше сходження на найвищу вершину гір — Мінто (4165 м).
Найвищі вершини та піки
Адміралтейські гори включають в себе наступні найбільші вершини та піки:[2]
Примітки
- U.S. Geological Survey Geographic Names Information System: Mount Minto. Процитовано: 2015-10-06 (англ.)
- Admiralty Mountains. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 7 жовтня 2015.
- Admiralty Mountains. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).
Посилання
- Admiralty Mountains. Peakbagger.com, (англ.). Процитовано 6 жовтня 2015.
- Admiralty Mountains. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).. Процитовано: 2015-10-07 (англ.)