Едвард Себін

Едвард Себін (сер Edward Sabine, 1788–1883, прізвище часто транслітерує як Себайн або Сабін) — англійський фізик і математик, перебував на військовій службі за артилерійському відомстві. Член Лондонського королівського товариства (з 1818), в 1850–1861 рр. — його віце-президент, в 1861–1871 рр. — президент.

Едвард Себін
Народився 14 жовтня 1788(1788-10-14)[1][2][…]
Дублін, Ленстер[3]
Помер 26 червня 1883(1883-06-26)[1][2][…] (94 роки)
Іст-Шинd, Річмонд-на-Темзі, Великий Лондон, Англія, Сполучене Королівство[3]
Країна  Королівство Ірландія
 Сполучене Королівство
 Королівство Велика Британія
Діяльність астроном, мандрівник-дослідник, інженер, фізик, ботанік, математик, орнітолог, зоолог
Alma mater Королівська військова академія
Галузь фізика і математика
Посада Президент Лондонського королівського товариства
Членство Лондонське королівське товариство[4], Шведська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Національна академія наук Італіїd і Туринська академія наук[3]
Батько Joseph Sabined[5]
Мати Sarah Huntd[5]
Нагороди

член Лондонського Королівського Товариства

Королівська медаль (1849)

премія Лаланда (1826)

Бейкерівська лекція (1821, 1853, 1821)

Бейкерівська лекція (1853)

почесний член Королівського товариства Единбургаd

Член Ліннеївського товаристваd

Член Американської академії мистецтв і наук

 Едвард Себін у Вікісховищі

Біографія

Себін брав участь в експедиції Вільяма Паррі 1818–1819 рр., що мала на меті відкриття Північно-Західного проходу, в ході якої робив дослідження в області магнетизму й вчення про маятник. Для продовження цих досліджень він в 1823 р. об'їздив морський берег Сьєрра-Леоне від східного берега Північної Америки добрався в 1823 р. до Гаммерфеста, Шпіцбергена і Гренландії. Результати вимірювань, проведених під час цих подорожей, він виклав у своїй праці «A pendulum expedition etc.» (Лондон, 1825). У 1865 р. Себіну присвоєно звання генерал-лейтенант. У своєму «Report on the variationis of the magnetic intensity observed at different points of the earth's surface» (Лондон, 1838) Себін намагався підкріпити гаусову теорію земного магнетизму графічним зображенням результатів спостережень Ермана і Ганстіна. Особливо Себін прославився своїми працями з улаштування системи метеоролого-магнітних обсерваторій в англійських колоніях. Про ці обсерваторії, які довго перебували під головним його управлінням, він надрукував «Contributions to terrestrial magnetism» (1840–1876). Себіну належить ще твір «On the cosmical features of terrestrial magnetism» (Лондон, 1862). Дружина Себіна переклала англійською мовою «Подорож по Сибіру» Фердинанда Врангеля, «Kosmos» і «Ansichten der Natur» Гумбольдта.

Іменем вченого названа вилохвостий мартин (Xema sabini), острів Сабін в східній Гренландії, кратер Себін на Місяці, одна із найвищих вершин Адміралтейських гір, що в Східній Антарктиді — гора Себін (3720 м).

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Туринська академія наук — 1757.
  4. http://www.lordbyron.org/persRec.php?&selectPerson=EdSabin1883
  5. Lundy D. R. The Peerage

Інтернет-ресурси
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.