Адріан Боулт

Сер Адріан Боулт (англ. Adrian Cedrik Boult; 8 квітня 1889, Честер — 22 квітня 1983, Лондон) — британський диригент, автобіограф.

Адріан Боулт
Основна інформація
Дата народження 8 квітня 1889(1889-04-08)[1][2][…]
Місце народження Честер, Чешир, Англія, Сполучене Королівство[3]
Дата смерті 22 лютого 1983(1983-02-22)[3][2][…] (93 роки)
Місце смерті Лондон, Велика Британія
Громадянство Велика Британія
Віросповідання Баптизм
Професії диригент, автобіограф
Освіта Крайст Черч, Вестмінстерська школаd[4] і Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Вчителі Артур Нікіш
Відомі учні Patrick Hadleyd і Gordon Jacobd
Жанри класична музика
Нагороди

золота медаль Королівського філармонічного товаристваd (1944)

почесний доктор Королівського коледжу музикиd (1982)

 Файли у Вікісховищі

Біографія

Закінчив Вестмінстерську школу і Крайст Черч. Підлітком бачив диригентське виконання Дебюссі, Нікіша, інших найбільших диригентів епохи. 1905 року познайомився з Елґаром. 1912 року продовжив музичну освіту в Лейпцизькій консерваторії у Регера і Нікіша. Дебютував як диригент 1914 року з оркестром Ліверпульського філармонічного товариства. Брав участь в Першій світовій війні. 1919 року працював з балетною трупою Дягілєва. У 1919—1930 викладав у Королівському коледжі музики. З 1924 — директор Бірмінгемського симфонічного оркестру, з 1930 — музичний директор Бі-бі-сі та керівник симфонічного оркестру Бі-бі-сі (пішов у відставку в 1949). У 1937 зведений у лицарське звання. У 1950—1957 — керівник Лондонського філармонічного оркестру.

1978 року відбувся останній публічний виступ і останній запис Боулта. Формально він пішов у відставку як диригент 1981 року.

Творчість

Виконував музику європейських композиторів-романтиків, англійських композиторів XX ст. (Елґар, Воан-Вільямс, Голст, Блісс, Бріттен).

Книги

Адріан Боулт — автор двох книг про диригентське мистецтво, автобіографічної книги (1973). Видано його листування з найбільшими музичними діячами епохи.

  • Music and friends: seven decades of letters to Adrian Boult from Elgar, Vaughan Williams, Holst, Bruno Walter, Yehudi Menuhin and other friends (1979)

Визнання

Орден Кавалерів Честі (1969). З 1986 один із залів Бірмінгемської консерваторії носить ім'я сера Адріана Боулта. Введений в Зал слави журналу Gramophone[5].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. SNAC — 2010.
  3. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118856774 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  4. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
  5. Gramophone Hall of Fame (англ.). Gramophone. Процитовано 2 січня 2016.

Література
  • Walker M. Adrian Boult. London: Robson, 1983
  • Kennedy M. Adrian Boult. London: Hamish Hamilton, 1987

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.