Аерофони
Аерофони — за класифікацією Горнбостеля-Закса — музичний інструмент, звук якого утворюється завдяки вібрації стовпу повітря. При цьому аерофони не використовують струни, мембрани, а вібрація самого інструменту не впливає суттєво на звукоутворення.[1]
Аерофони є одним з чотирьох основних класів музичних інструментів в системі класифікації музичних інструментів. В подальшому аерофони класифікують в залежності від того, чи знаходиться стовп вібруючого повітря всередині інструменту. Перший клас (41) включає інструменти, при грі на яких стовп повітря не знаходиться в їх середині. Наприклад, це інструмент «ревyн». Це так звані вільні аерофони. Цей клас включає також (412.13) вільні язичкові інструменти, такі як гармошка, і багато інструментів, які навряд чи можна назвати духовими, такі як сирени і нагайки. Другий клас (42) включає інструменти, при грі на яких стовп вібруючого повітря, знаходиться всередині інструменту. Цей клас включає в себе практично всі інструменти, як правило, називаються духовими, в тому числі діджеріду, (423) мідні духові (наприклад, труба, валторна, туба, тромбон) і (421 & 422) дерев'яні духові, наприклад гобой, флейта, саксофон, кларнет).[2]
Примітки
- aerophone — OnMusic Dictionary. Connect for Education Inc. 4 грудня 2014. Процитовано 4 грудня 2014.
- von Hornbostel, Erich M.; Sachs, Curt (1914). Abhandlungen und Vorträge. Systematik der Musikinstrumente. Ein Versuch.. Zeitschrift für Ethnologie (нім.) 46. Berliner Gesellschaft für Anthropologie, Ethnologie und Urgeschichte. с. 582–590. Процитовано 12 квітня 2015.
Література
- Burgh, T.W. (2006). Listening to the Artifacts: Music Culture in Ancient Palestine. Bloomsbury Academic. с. 28–29. ISBN 978-0-567-02552-4.
- Ганудельова Н. Аерофони в контексті розвитку світових класифікацій та систематик музичних інструментів [Текст] / Надія Ганудельова // Студії мистецтвознав. — Київ: Вид-во ІМФЕ, 2008. — № 4. — 54-62.
