Айодх'ясінґх Упадх'я

Походив сикхської родини з боку батька та брахманської з боку матері. народився у містечку Нізамабад (сучасний Азамгарський округ штату Уттар-Прадеш). У 5 років його дядько став вчити майбутнього поета перської мови. Початкову та середню освіту здобув у школах Нізамабаду та Азамгарху. після цього поступив до королівського коледжу у Варанасі, втім продовжити навчання не зміг через погіршення стану здоров'я. У 1889 році поступив на державну службу, на якій перебував до 1941 року, коли перебрався до Варанасі. Тут він посаду викладача пюридичного факультету.

У середині 1940-х років повернувся до рідного міста, де приділяв усю увагу літературній діяльності. Помер у 1947 році.

У своїй творчості поет намагався виразити в міфологічних сюжетах і образах сучасні ідеї.

Збірки віршів «Сто двовіршів про Крішну» («Шрікрішна шатак»), «Перемога Прадьюмана» («Прадьюман виджай-вьяйог», 1893 рік), «Одруження Рукміні» («Рукміні-парінай», 1894 рік), «Сад поезії» («Кавьепаван», 1909 рік) присвячені богу Крішні, ці твори написані на діалекті брадж.

Згодом став складати вірші діалекті кхарі-болі. Харіаудх під впливом ідей Двіведі звернувся до сучасної проблематики, яка відбилася в оповідній поемі (махакав'ї) «Розлука з коханим» («Пріяправас», 1913 рік). Твір написаний з урахуванням традиційних поетичних канонів, санскритськими метрами, неримованим віршем. Суттєвим моментом в поемі Харіаудха було переосмислення міфологічного сюжету про Крішну в світлі нових етико-соціальних ідей.

У доробку є декілька романів, критичних і літературознавчих праць.

• История всемирной литературы: В 8 томах / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1983—1994. — Т. 8. — 1994. — С. 620—657.