Академія мистецтв і дизайну «Бецалель»

У теперішній час більшість корпусів Академії розташована на горі Скопус в Єрусалимі, безпосередньо примикаючи до комплексу кампусів та авдиторій Єврейського університету.

Адреса закладу: Хар а-Цофім, а/с 24026, Єрусалим, 91904, Ізраїль.

Станом на 2008 рік у Академії мистецтв і дизайну «Бецалель» навчались близько 1 500 студентів.

Будівлі Академії у 1913 році

Мистецький навчальний заклад як Школу мистецтв і ремесел було засновано у тодішньому османському Єрусалимі в 1906 році. Засновником закладу став член Болгарської Академії мистецтв Борис Шац (Boris Schatz).який був скульптором короля Фердинанда Першого Болгарського. Скульптор привіз з собою шість учнів до Єрусалиму. Метою Шаца було вплинути на культурне життя ішув. Кожен студент академії мав отримати ремесленні навички й, за можливості, навчитися грати на музичному інструменті[1].

Фінансову підтримку для заснування й розбудови академії надав Отто Варбург й група німецьких сіоністів, які допомогли знайти знаряддя для ткацтва, шиття, різьбярства й роботі з металом. Шац стверджував, що хотів, аби студенти вивчали не тільки єврейським студіям, але й мали економічно прибуткові спеціальності[1].

У 1911 році, коли в академії навчалися 460 студентів, була здійснена спроба переселення студентів до Бен-Шемен, де працювали родини 14 єменських майстрів срібних виробів[1].

Протягом Першої світової війни академія переживала складні часи через брак фінансування. Шац разом із іншими публічними особами, став заручником турків. Перша Школа припинила свою діяльність у 1929 році через фінансові труднощі.

Після війни Шац почав кампанію зі збору коштів на поновлення роботи академії. Йому вдалося реконструювати школу. Шац помер за кордоном, а школу невдовзі було закрито(1932 р). Однак, у прийдешньому році, коли збільшився потік біженців й іммігрантів з гітлерівської Європи, у академії з'явилася потреба, разом із новим персоналом[1].

Лише 1935 року завдяки значній підтримці діячів сіонізму відновила свою роботу Нова Школа мистецтв і ремесел за керівництвом Йозефа Будко, який зміг відділити академію від прилеглого музею. Артур Руппін став головою комітету, який отримав кошти від Єврейського Національного Фонду, Єврейської агенції й Підмандатної Держави. Вчителями були Якоб Штейнхарт й Ісідор Ашеєм, які були випускниками академії. Ден Хофнер, який став директором академії у 1963, модернізував академію, зробивши акцент на дизайні. За його діяльності кількість студентів збільшилася з 29 у 1936 до 300 у 1969 році. Цього ж року Школа дістала статус Академії мистецтв[1].

Са́ме починаючи від 1986 року більшість факультетів Академії розташовані на горі Скопус.

З огляду на розвиток і змінюваність сучасного, зокрема, культурного життя, у Академії в різний час діяли різні відділення — крім класичних і таких, що вже стали класичними (образотворчого мистецтва, ювелірного мистецтва, кераміки та скла, архітектури, дизайну довкілля, відео й анімації, графічного дизайну). До навчального процесу входили: малювання, скульптура, індустріальний дизайн, типографія, ілюстрування книжок, кераміка, емалювання, літографія та ін. У теперішній час працюють також відділення візуальної комунікації, а починаючи з 2004 — і промислового дизайну.[1]

При вступі до Академії абітурієнти надають зразки своїх робіт. Приймальна комісія складається з двох викладачів вишу й одного студента-старшокурсника.

• Офіційний сайт Академії (івр.) (англ.)
• Израиль. Справочник-путеводитель., Ростов: «Феникс», 2000, стор. 138, 140 (рос.)
• Encyclopaedia Judaica(English). New York Macmillan Company.1971, p. 787—788