Отто Генріх Варбург

О́тто Ге́нріх Ва́рбург (нім. Otto Heinrich Warburg; 8 жовтня 1883, Фрайбург, Баден — 1 серпня 1970, Західний Берлін) — син Еміля Варбурга, німецький біохімік, лікар і фізіолог, учень Ернста Фішера, лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини, член Лондонського королівського товариства. Один із видатних науковців XX століття у галузі цитології.

Отто Генріх Варбург
нім. Otto Heinrich Warburg
Народився 8 жовтня 1883(1883-10-08)[1][2][…]
Фрайбург, Німецька імперія
Помер 1 серпня 1970(1970-08-01)[3][1][…] (86 років)
Берлін, ФРН
·Тромбоемболія легеневої артерії
Поховання
Далемський цвинтар[4] : 
Країна  ФРН
Національність євреї[5]
Діяльність біохімік, хімік, викладач університету, лікар, фізіолог
Alma mater Гумбольдтський університет Берліна і Університет Фрайбурга
Галузь біохімія, фізіологія
Заклад Гумбольдтський університет Берліна і Товариство кайзера Вільгельма[5]
Науковий керівник Еміль Фішер
Аспіранти, докторанти Отто Меєргоф
Членство Лондонське королівське товариство[5], Леопольдина, Академія наук НДР і Товариство кайзера Вільгельма[5]
Відомий завдяки: відкрив механізм дії дихального ферменту
Рід Warburg familyd
Батько Emil Warburgd
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1931)
 Отто Генріх Варбург у Вікісховищі

Біографія
  • Отто Варбург навчався хімії в Берліні у видатного науковця Ернста Фішера і в 1906 року захистив докторську дисертацію з хімії. Продовжив навчання у Людольфа фон Креля в Гейдельберзі і у 1911 — отримав ступінь доктора медицини.
  • Між 1908 і 1914 роками працював на морській біологічній станції Неаполя (Stazione Zoologica). Дружба з директором цієї станції збереглася у нього на все життя.
  • Під час Першої світової війни, служачи на фронті офіцером в уланському полку, заслужив орден Залізного хреста. Варбург був вдячний долі за цю можливість побачити справжнє життя поза академією.
  • Ближче до кінця війни, коли кінець війни був очевидним, Альберт Ейнштейн, друг батька Отто, написав на прохання своїх друзів лист Отто, в якому просив того повернутися до академії, оскільки втратити такий талант було б трагедією для науки.

Наукова робота і Нобелівська премія

Варбург вивчав окислювально-відновні процеси в живій клітині. Ним розроблені та удосконалені багато приладів і інструментів, методи дослідження біологічних об'єктів, які широко використовуються в хімії та фізіології. Варбург вивчав обмін речовин в клітинах пухлин, питання фотосинтезу і хімії бродіння.

За відкриття природи і функцій «дихальних ферментів» Варбургу була присуджена Нобелівська премія у 1931 році.

Ракова гіпотеза

"Рак, на відміну від інших захворювань, має незліченну кількість вторинних причин виникнення. Але навіть для раку є всього одна основна причина. Грубо кажучи, основна причина раку — це заміна дихання з використанням кисню в тілі нормальної клітини на інший тип енергетики — ферментацію глюкози " — цитата з лекції Отто Варбурга[6].

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Encyclopædia Britannica
  3. Варбург Отто Генрих // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. https://www.berlin.de/senuvk/umwelt/stadtgruen/friedhoefe_begraebnisstaetten/downloads/eg-liste.pdf
  5. Nuremberg Trials Project — 2016.
  6. Отто Генріх Варбург, "Основна причина і запобігання раку "

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.