Акин
Аки́н — поет, оповідач у казахського, киргизького та ін. народів.
Є акини співці-імпровізатори, виконавці (жирші, ірчі, оленші), композитори-мелодисти. Мелодекламування віршів вони супроводжують грою на народному музичному інструменті — двострунній домбрі, кобизі. Вірші акини читають співуче під звуки домбри — струнного щипкового інструменту з трикутним або овальним корпусом, грифом і двома струнами.
Розвитку мистецтва імпровізації сприяли поетичні змагання (айтиси).
Акини у башкирів традиційно називаються сесенами. Сесени читають вірші під звуки башкирської триструнної думбири.
Цікаво, що акином, під час його заслання на Мангишлак, місцеві казахські племена адаївців з повагою називали Тараса Шевченка.[джерело?]
Акини Казахстана
Акин часто повністю імпровізує, реагуючи на будь-які явища в суспільстві або на стан речей на всенародних святах тощо. На святах нерідко проводяться свого роду змагання акинів — айтис. Під час змагання акини, бавлячи народ, по черзі у віршованій формі намагаються висміяти один одного або обираючи будь-яку довільну тему. Іноді влада намагається піддати айтис цензурі, коли йдеться про владу чи політики.[1]
Кочовий спосіб життя та швидкоплинний характер мистецтва акинів не дозволяв у минулому записати та зберегти твори на папері. Більшість творів акинів залишилася втраченою.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Исмаилов Е. Акыны. Алма-Ата, 1957.
Посилання
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
|
Акин Таразі Шевченко на YouTube // ім. Т. Г. Шевченка. — 2020. — 4 березня. |
- Акини // ВУЕ
- 439/mode/1up?view=theater Акин; Ірчі // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — А — Л. — С. 40; 439.
- Манасчі // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 10.
- Анатолій Волков. Акин; Ірчі // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. – Чернівці: Золоті литаври / голова ред. А. Волков. — 2001. — С. 17; 235. — 634 с.