Мангишлак (півострів)

Піво́стрів Мангишла́к (каз. Маңғыстау) — півострів на східному узбережжі Каспійського моря в Казахстані. Таку ж назву має примикаюче до півострова плато, що далі на схід переходить у плато Устюрт. У східній частині Мангишлаку виділяється півострів Бузачи, що омивається водами Мангишлацької затоки, а також заток Мертвий Култук і Кайдак. На заході в Каспійське море врізається півострів Тюб-Караган; південніше Мангишлаку знаходиться Казахська затока. На території півострову розташована Мангистауська область Казахстану.

Півострів Мангишлак

В дореволюційній Росії і в СРСР даний регіон мав назву Мангишлак. У сучасному Казахстані з початку 1990-х використовується назва Мангистау.

Походження назви

Існує декілька версій походження назви півострова:

  • В словнику Російської імперії пояснюється так: «Мангишлак — зимова кочівля менків або ногаїв». (Тюркське «менк» — назва одного з ногайських племен.)
  • Туркменський вчений К. Аннаниязов вважає, що «Мангишлак» означає велике селище, оскільки «ман» перекладається як великий, «гишлак» — селище.

Історія

Мангишлак має насичену історію. Археологами були знайдені численні пам‘ятнки древнього палеоліту. На Мангишлаку некрополі святих належать, в основному, роду адай і туркменським племенам. Під час середньовіччя Мангишлак і Устюрт виконували роль воріт торгово-економічного зв'язку між Сходом та Заходом. У давні часи частина печенізьких племен покинули північні території поміж Аральським та Каспійськими морями і прийшли на Мангишлак. Пізніше печенігів на Мангишлаку замістили огузи. У деяких документах їх називають туркменами. Здавна живуть в цих місцях адаївці.

Згідно з легендою, адаївці ведуть свій рід від Адая, сина Лакбибая. При розділі спадку Адая обділили. Йому дістались кінь та шабля. Тоді джигіт зібрав щасливців, що цінували свободу і правду та повів їх на край степу, на Мангишлак. І утворилось там нове плем'я гордих адаївців — войовничих і згуртованих. Всі знедолені находили тут захист та прихисток. Коли адаївці посварились між собою (багаті з бідними), вони попали в залежність від хівінського хана.

Мангишлацький повіт раніше входив у склад Закаспійськой області, потім почергово підкорявся Астрахані, Ашхабаду, Оренбургу, входив до складу Західно-Казахстанська області, Гурьєвської області. Позніше створилась Мангишлацька область.

Впродовж 1850—1857 років на півострові в Новопетрівському укріпленні відбував своє заслання Т. Г. Шевченко.

Природа

Клімат різко континентальний, доволі сухий. Рік з постійним водотоком немає.

Мангишлак — унікальний природний заповідник. Тут, «як в заповідній шкатулці, зібраний весь арсенал різносторонніх проявів природи пустель» — пише професор Борис Федорович.

Мангишлак — перспективний нафтовий район: розробляються нафтові родовища в Узєнеі, в Жетибаю, на Каламкасі. На півострові також знайшли мідь, марганець, фосфорити, гірський кришталь, рідкісні руди. Саме тут було запущено перший у світ промисловий реактор на швидких нейтронах. На сьогодні реактор відпрацював свій термін, але результати дослідів, що проводяться, важливі і досі.

Див. також

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.