Акчатауський гірничо-збагачувальний комбінат
Акчатауський гірничо-збагачувальний комбінат — гірничорудне підприємство в Казахстані з видобутку та збагачення рідкіснометалічних та поліметалічних руд Акчатауського, Караобінського, Акжальського та Кайрактинського родовищ.
Історія
Акчатауське родов. відкрите в 1936 р. Розробляється підземним способом з 1941 р. Належить до Джунгаро-Балхашської геосинкліналі.
Характеристика
Акчатауське родовище. За походженням — ґрейзенове з молібден-вольфрамовою мінералізацією, ґенетично пов’язане з масивом лейкократових гранітів пермського віку. Рудні тіла (бл. 300) у вигляді жил і складніших покладів потужністю до 40 м. Кут падіння рудних покладів 70-80о. Гол. рудні мінерали: вольфраміт, шеєліт, молібденіт і пірит. Родов. розкрите двома вертикальними стовбурами глиб. 170 м і 240 м.
Караобінське родовище відкрите в 1946. У 1947 створений рудник (шахта) ім. Джамбула, що почав випуск продукції з 1950. Родов. розташоване в зоні Шалгія-Караобінського розлому Зах.-Балхашського синклінорію; складене породами середнього і верхнього девону, нижнього карбону, а також верхньодевонськими порфірами і пермськими гранітами Караобінського гранітного масиву, з яким параґенетино пов’язано рудоутворення. Протяжність жил по простяганню від 100 до 1000 м, сер. потужність 0,3-1,5 м. Прожилково-ґрейзенові зони мають довжину по простяганню від 350 до 800 м, потужність 0,6-1,5 м. Кути падіння жил і зон 65-87 о. Штокверк представлений мережею зближених пересічних вольфраморудних жил у гранітах Центральної дільниці. Руди комплексні. Гол. рудні мінерали: вольфраміт, молібденіт, каситерит, бісмутин. Родов. розкрите двома вертикальними стовбурами глиб. 240 і 300 м. Застосовується система магазинування руди.
Акжальське родовище. Відкрите в 1886 р. Родов. приурочене до зони дроблення в ядрі антикліналі, складеної франськими пісковиками і вапняками фаменського і турнейського віку. Простягання зони дроблення широтне, падіння круте і вертикальне. Рудна зона прослідковується по простяганню на 4300 м, потужність її коливається від декількох м до 40-50 м і більше. Гол. рудні мінерали — ґаленіт і сфалерит.
Кайрактинське родовище. Відоме з 70 років XIX ст. Рудне поле складене пісковиками, вуглистими сланцями, вапняками, конґломератами, алевролітами ниж. та верх. фамену, ниж. турне.
Технологія розробки
Збагачення руд ведеться відсадкою, гідрокласифікацією, концентрацією на столах, електромагнітною сеперацією та флотацією. Комбінат випускає концентрати: вольфрамовий, молібденовий, бісмутовий, олов’яний, свинцевий, цинковий та баритовий.
Джерела
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.