Акіта (порода собак)

Акіта-іну - [1] (яп. 秋田犬, あきたいぬ) —порода з’явилася у провінції Акіта на японському острові Хонсю. Це одна з найбільших японських собак зі шпіцеподібних. У продовж тривалого часу їх залучали до полювання на великих звірів: кабана, оленя, ведмедя. У минулому, таких собак називали «матагі кен». У перекладі з японської «матагі» — мисливець на великого звіра. Ймовірно, що ця порода дуже давня. Про це говорять дані археологічних досліджень, в результаті яких були знайдені рештки шпіцеподібних собак, які датуються приблизно другим тисячоліттям до нашої ери. Крім цього знайдено стародавні малюнки собак, які дуже нагадують сучасний вигляд цієї породи, а генетичні дослідження показали що акіта – одна з 14 найдавніших порід собак.

Акіта-іну
Походження Японія
Характеристики
Зріст пси 64-70 см,
суки: 58-64 см
Вага пси 40-50 кг,
суки: 32-45 кг
Класифікація МКФ:
FCI 255
Стандарти породи
FCI [5 стандарт]
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Перший клуб любителів цієї породи був заснований в Японії ще в далекому VI столітті, його завданням було зберігати і розвивати мисливські навички цих собак. Племінні книги почалися вестися теж дуже рано – в XV ст. в них вже записували клички, забарвлення, походження та деякі інші відомості.

Під час Другої світової війни частіше використовували німецьких вівчарок і власники акіта стали схрещувати їх з ними. Після Другої світової війни порода розділилася на три типи: акіта матагі, бійцівський акіта, акіта-вівчар (акіта матагі, схрещений з німецькою вівчаркою).[2]

Зараз порода розділена на три типи:

  • бійцівська акіта
  • акіта матагі
  • вівчарка-акіта

Легендарний Хатіко

У 1932 році на всю Японію прославився Акіта Хатіко. Після смерті господаря, пес протягом 9 років приходив на станцію і чекав його повернення з роботи.[3]

За рік по смерті Хатіко біля станції «Шібуя» був встановлений пам'ятник, що став місцем зустрічей закоханих. Образ цього собаки став прикладом самовідданої любові і вірності. Менш відомий пам'ятник встановлено на привокзальній площі міста Одате.

Також встановлено пам'ятник біля будинку де народився Хатіко, в місті Одате.

Про Хатіко знято кілька кінофільмів, у тому числі і в Голлівуді з участю Річарда Гіра.

Опудало Хатіко зберігається в Токійському художньому музеї.

Характеристика породи

Енергійний, незалежний, життєрадісний і сміливий собака з урівноваженим характером і високим рівнем інтелекту. До чужих людей відноситься насторожено, виявляє пильність. При вихованні потрібно проявляти наполегливість і витримку. ці тварини мають досить незалежний, гордий, але одночасно з тим, ласкавий і добрий характер, який формувався у цих тварин протягом довгих років. Їх не назвеш типовими: ці чотириногі вихованці дуже грайливі в дитинстві, але, з віком, вони знаходять неймовірно глибокий запас мудрості, який і дозволяє їм перетворюватися в терплячих, розумних і високорозвинених тварин.

Одна зі складностей породи — бажання домінувати в собачому середовищі. При цьому задіюються високі бійцівські якості собаки.

Пам'ятайте, що взаємини з акіта-іну будуються за принципом рівності: вона не потребує зайвої ніжності, але вона цінує вашу щирість, доброту і турботу. У її розумінні, ви не вигулюєте акіту, а гуляєте разом, як «хороші друзі», за всю вашу турботу вона віддає всю свою відданість і захист, яким здатна забезпечити свого кращого друга, тобто, свого господаря.

Стандарт МКФ

Акіта на японській марці 1953

Станом на 30 червня 2009 року діє стандарт МКФ 25 від 02.04.2001.

Нижче наведені витримки з цього стандарту[4]

  • Загальний вигляд: великий собака, добре збалансований, потужної і міцної будови: вторинні статеві ознаки сильно виражені; собака має благородний вигляд, володіє скромністю і почуттям власної гідності; тип конституції міцний.
  • Важливі розміри: відношення висоти в холці до довжини корпусу (від плечового виступу до сідничного горба) становить 10:11, при цьому у сук корпус довший, ніж у псів.
  • Характер і темперамент: характер стриманий, вірний, сприйнятливий
    • Морда: помірно-довга, потужна, з широкою основою, звужується до носа, але не загострена.
    • Ніс: великий та чорний. Незначна розсіяна депігментація допускається тільки при білому забарвленні, при цьому прийнятніший чорний ніс.
    • Очі: порівняно невеликі, підняті зовнішні куточки надають їм майже трикутну форму, помірно-розставлені, темно-карі (чим темніші, тим кращі).
    • Вуха: порівняно невеликі, товсті, трикутної форми зі злегка закругленими кінчиками, помірно-розставлені, стоячі, нахилені вперед.
  • Корпус: спина пряма і міцна, поперек широкий і м'язистий, груди глибокі, з добре розвиненою передньою частиною, ребра помірно-вигнуті.
  • Хвіст: високо посаджений, товстий, енергійно закинутий на спину, в опущеному стані кінчик хвоста майже дістає до скакальних суглобів.
  • Шерстний покрив:
    • Шерсть: покривне волосся жорстке і пряме, підшерстя м'яке і густе, шерсть на загривку і крижах трохи довша, шерсть на хвості довша, ніж на корпусі.
    • Забарвлення: рудо-польове, сезам (рудо-польове волосся з чорними кінчиками), тигрове.
  • Розмір: зростання в холці:
    • Пес: 67 см
    • Сука: 61 см (допускається відхилення від вищенаведених розмірів не більше 3 см в будь-яку сторону).

Догляд

Акіта чудово проживає як у міській квартирі, так і на вулиці у вольєрі. Шерсть не вимагає складного догляду — достатньо прочісувати її один раз на тиждень. Під час сезонної линьки потрібно прочісувати частіше, 2-3 рази на тиждень, допомагаючи собаці позбутися відмершої шерсті.

Примітки

  1. ДОГЛЯД ТА УТРИМАННЯ АКІТСЬКИЙ СОБАКА
  2. Стандарт FCI № 255 від 2.04.2001. Оригінал англійською та переклад Проте, у перекладі міститься неточність: «пастуший акіта» швидше за все неправильний термін, Акіта ніколи не використовувалися для цього. Shepherd (зазвичай «shepherd dog», в стандарті швидше за все скорочено) можна перевести як «собака-вівчар».
  3. Хатіко — легендарний пес породи акіта, удостоєний пам'ятника на батьківщині породи — в Японії. Архів оригіналу за 24 вересня 2009. Процитовано 5 травня 2010.
  4. Стандарт FCI № 255 від 2.04.2001. Оригінал англійською та переклад
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.