Аладаглар

Аладаглар — найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин — 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Демірказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил'яр (3654).

Аладаглар
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая. Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.
37°55′00″ пн. ш. 35°13′00″ сх. д.
Країна	Туреччина[1]
Регіон	Кайсері
Розташування	Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде
Система	Центральний Тавр (Таурус/Торос)
Тип	гірський хребет[1]
матеріал	Осадові гірські породи
Висота	пік Кизилкая, 3767 м
Площа	550 км²
Вік	близько 250 млн років
Перше сходження	Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши
Маршрут	«Транс-Торос» за ниткою: село Чукурбаг — долина Караялак — перевал Челікбуйдуран — плато Єдігьоллєр — долина Хаджер — с.Капузбаши — водоспади Капузбаши.
Ідентифікатори і посилання
GeoNames	324280
Аладаглар Аладаглар (Туреччина)
Аладаглар у Вікісховищі

Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується спекотним безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінюється от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.

Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертинного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення численних льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.

Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.

В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.