Алгоритмічна мова

Алгоритмі́чна мо́ва
1. формальна мова, призначена для записування алгоритмів.
Використання алгоритмічної мови базується на можливості формального визначення правил конструювання алгоритмів. При формальному описанні алгортимів істотна роль належить вибору способу запису (кодування) оброблюваної інформації та задання алгоритмічних приписів — елементарних кроків алгоритму, із яких він конструюється.
2. Довга назва мови програмування АЛГОЛ

Характеристики алгоритмічних мов

Алгоритмічна мова визначається заданням абетки (або словника вихідних символів), точним описанням її синтаксису (граматики) та семантики. Деякий непорожній підалфавіт алгоритмічної мови використовується для кодування вихідної (оброблюваної) інформації. Відомо, що навіть абетка з двох літер достатня для кодування будь-якої інформації. Але, вказана абетка, як правило розширюється для забезпечення можливості економнішого та ефективнішого кодування.

Правила перетворення інформації в різних алгоритмах досить різні та якісно різноманітні. Однак, всі конкретні алгоритми можуть бути складені із досить невеликої кількості приписів (інструкцій). Набори приписів, із яких можливо побудувати будь-які алгоритми, що їх тільки можна уявити, називаються алгоритмічно повними.

Алгоритмічна мова називається універсальною, якщо в ній може бути описано алгоритмічно повний набір приписів (як наслідок, будь-який алгоритм). Визначення універсальної алгоритмічної мови аналогічно визначенню алгоритмічної системи, тобто, загального способу запису алгоритмів.

Специфіка алгоритмічної мови виявляється, головним чином, в її семантиці, і полягає в тому, що речення мови мають бути алгоритмами, тобто, послідовностями приписів, за допомогою яких відбувається обробка інформації (реалізується алфавітне відображення).

В кожній алгоритмічній мові мають бути засоби для визначення операторів, які здійснюють переробку інформації, та операторів переходу (розпізнавачів), визначаючих порядок виконання цих операторів. Оператори, в свою чергу, можуть позначати послідовності інших елементарніших операцій. Наприклад, оператор множення багатозначних чисел позначає послідовність деяких дій над однозначними числами.

Мови, із допомогою яких будуються класичні алгоритмічні системи: (нормальні алгоритми Маркова, рекурсивні функції, машини Тюринга, машини Поста та інші), незважаючи на їхню універсальність, виявились практично неприйнятними для опису алгоритмів розв'язання задач при їхній реалізації на ЕОМ. Ця обставина є наслідком того, що всі ці системи орієнтовані на розгляд фундаментальних теоретичних питань теорії алгоритмів. Навіть просто написання будь-якого складного алгоритму в будь-якій із цих схем вже є самостійною складною задачею. У зв'язку із цим, розв'язання практичних задач з допомогою ЕОМ викликало появу алгоритмічних мов програмування для яких алгоритмічні мови служать теоретичною основою.

Література

Посилання

Див. також


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.