Алгоритм Гауса обчислення дати Великодня

Алгоритм Гауса обчислення дати Великодня — математичний алгоритм, призначений для визначення дня святкування Великодня в будь-якому році. Запропоновано вперше німецьким математиком Карлом Гаусом в 1800 році. Гаус навів формули без пояснень. Пояснення кожного кроку алгоритму дав професор Базельського університету Г. Кінкеліна в 1870 році.

Алгоритми для обчислення дати Великодня

Для визначення дати Православного Великодня за старим стилем необхідно:

  1. Розділити номер року на 19 і визначити залишок від ділення a.
  2. Розділити номер року на 4 і визначити залишок від ділення b.
  3. Розділити номер року на 7 і визначити залишок від ділення c.
  4. Розділити суму 19a + 15 на 30 і визначити залишок d.
  5. Розділити суму 2b + 4c + 6d + 6 на 7 і визначити залишок e.
  6. Визначити суму f = d + e.
  7. Якщо f ≤ 9, то Великдень буде святкуватися 22 + f березня; якщо f > 9, то Великдень буде святкуватися f - 9 квітня.

Більш складний алгоритм розрахунку Католицького Великодня за новим стилем покажемо на прикладі року народження Карла Гауса — 1777:

Виразрік = 1777
a = рік mod 19а = 10
b = рік mod 4b = 1
c = рік mod 7c = 6
k = ціла частина (рік/100)k = 17
q = ціла частина (k/4)q = 4
p = ціла частина ((13 + 8k)/25)p = 5
M = (15 + k - q - p) mod 30M = 23
N = (4 + k - q) mod 7N = 3
d = (19a + M) mod 30d = 3
e = (2b + 4c + 6d + N) mod 7e = 5
дата Великодня за новим стилем: 22 + d + e березня або d + e - 9 квітня30 березня
Якщо d = 29 і e = 6, то замість 26 квітня буде 19 квітня
Якщо d = 28, e = 6 і (11M + 11) mod 30 < 19 (або a > 10), то замість 25 квітня буде 18 квітня

Пояснення та застереження

  • Якщо взяти M = 15, N = 6 та ігнорувати величини k, q та p, то алгоритми стають тотожними, зокрема, два останні виключення ніколи не спрацьовують, хоч результати виходять в різних стилях. Для переходу на новий стиль дату за старим стилем у XX і XXI століттях, як відомо, потрібно посунути вперед на 13 днів.
  • k - q - 2 має зміст різниці між старим та новим стилями, а p - 2 — різниці між православною та католицькою церковною повнею.
  • d — це відстань від 21 березня відповідного стилю (церковне рівнодення) до найближчої (весняної) церковної повні, а e + 1 — кількість днів від неї до найближчої неділі.
  • Католицькі церковні рівнодення (21 березня н.с.) та весняна повня (21 + d н.с.) дуже добре моделюють астрономічні відповідники (що добре відомо про рівнодення і мало — про повню).
  • Католицький Великдень завжди відбувається між 22 березня і 25 квітня включно. Православний Великдень в XX і XXI століттях відбувається в період з 4 квітня по 8 травня.
  • Значення величин M і N можна розрахувати наперед для кожного століття. Для XX і XXI століть отримуємо: M = 24, N = 5. Для XIX століття M = 23, N = 4. Для XVIII століття див. приклад.

Комп'ютерну програму (код на QBASIC), що реалізовує цей алгоритм, та результати її роботи для XX та XXI століть, можна подивитися на сайті http://nabasice.narod2.ru.

Історія створення алгоритму

  • Поява такого складного правила визначення дати Великодня було зумовлене прагненням уніфікації та намаганням відділити своє свято від єврейської Пасхи. До Нікейського собору 325 року Великдень святкували у різний час, часто навіть в той самий, коли євреї святкували свою Пасху. Однак на соборі було прийнято рішення, яке мало покласти цьому край. Великдень вирішили святкувати першої неділі після першого весняного повного місяця. При цьому весною вважався час після весняного рівнодення, тобто 22 березня (практика святкувати до цього дня була визнана неправильною). При цьому святкування переноситься на наступну неділю, якщо повний місяць припадає на неділю. Більш чітко правило було розроблене в Александрії, де почали розраховувати дати Великодня, спираючись на 19-річний місячний цикл. Цей метод, відомий як Александрійська Пасхалія, використовується і нині для визначення дати православної Пасхи. Метод визначення дати Великодня у католицькій церкві був прийнятий у 1582 році разом з переходом до нового більш точного календаря. При цьому уточнено було не тільки сонячний цикл, який покладено в основу календаря, яким ми користуємося, а і місячний, який має вплив на дату Великодня. Такий перехід спричинив те, що тепер Великдень міг відбуватися одночасно з єврейською Пасхою, що суперечило положенням Нікейського собору. Це одна із причин того, що православна церква і досі користується неточним юліанським календарем. А вже 23-річний математик Карл Фрідріх Гаус побачив у визначенні дати Великодня цікаве рівняння, яке враховує цикли переміщень сонця та місяця, особливості календарної системи [1].
  • 1800 року Карл Фрідріх Гаус вперше представив алгоритм для обчислення Великодня за старим та новим стилем. Але там було p = ціла частина (k/3), що дає помилку після 4200 р., наприклад у 4213 р. ( 25 квітня замість 28 березня).
  • 1807 році умова (11M + 11) mod 30 < 19 була замінена на простішу a > 10. Ці умови, хоч не очевидно, цілком еквівалентні.
  • 1811 року він замінив ці умови на твердження, що у XVIII і XIX століттях 25 квітня завжди треба переносити на 18 (аналогічно як 26 квітня на 19). Це була помилка ( у 1734 та 1886 р.р.). Навпаки, у цих століттях виключні випадки не реалізуються зовсім.
  • 1816 року його студент Петер Пауль Тіттель виявив помилку в алгоритмі щодо параметра p. Гаус виправив цю помилку та подякував студенту за допомогу.

Примітки

  1. Математика Великодня, 06.04.2018, Рубрика

Література

  • С. Куліков. Нитка часів. «Наука», 1991
  • Про старий та новий стилі // «В світі інформатики» № 114 («Інформатика» № 20/2008).
  • Кінкелін Г. Обчислення християнського Великодня // Математичний збірник Московського математичного товариства. М., 1870. Т. 5. С. 73-92.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.