Алегорія мистецтв (Креспі)
Алегорія мистецтв Креспі ( англ. An Allegory of the Arts ) — картина-алегорія, котру створив болонський художник Джузеппе Марія Креспі (1665-1747).
 | |
| англ. An Allegory of the Arts | |
|---|---|
| Творець: | Джузеппе Марія Креспі |
| Час створення: | бл.1730 р. |
| Розміри: | 126,5 x 138,5 см |
| Матеріал: | олійні фарби на полотні |
| Жанр: | алегорія |
| Зберігається: | Оттава, Канада |
| Музей: | Національна галерея Канади[1] |
Опис твору
Свідомість барокових мешканців була сильно міфологізована, не оминаючи і художників та науковців. Низку явищ життя і мистецтва передавали через алегорії. В мистецтві Італії алегорія мала надзвичайне поширення і містилася в скульптурній, живописній, філософський і взагалі понятійній практиці.
Серед розповсюджених сюжетів в живопису 17-18 ст. — «Алегорія живопису» і «Алегорія мистецтв». Свій варіант на цю тему створив і Джузеппе Марія Креспі близько 1730 року.
На полотні подано жіночу постать в умовно-історичному одязі, такому розповсюдженому у прихильників Величної манери. Цей одяг мав красиво прикривати тіло персонажів і справляти приємне враження на глядачів. Для підсилення враження використовували яскраві кольори, зазвичай без вишивки чи орнаментів. Все це притаманно і алегоричній постаті на картині Креспі. Але картина цікава саме тьмяним колоритом, де художник відмовився від жовтої чи червоної фарб. В картині головують лише три кольори - білий, синій та темний, останній важко кваліфікувати як чорний, бо це темний і прозорий колір. Креспі важко віднести до уславлених колористів Італії, були й більш обдаровані. Але він майстерно використовував пастозні мазки і синій колір, віртуозно працюючи з низкою його варіантів-відтінків і в інших творах. Живописна техніка на плотні швидка і темпераментна. Обличчя моделі мало цікавило художника і справляє лялькове, імперсональне враження. Навпаки, руки моделі і малюнок на полотні відтворені цілком уважно.
Світло вихопили жіночу постать, що швидко малює на полотні сцену зі скульптором у майстерні. Це Пігмаліон під час створення Галатеї [1]. Вони уособлюють скульптуру. Сама жінка - алегорія живопису[1]. За нею шафа, де лежить лютня і поряд стоїть арфа. Вони - атрибути музики[1]. Так картина стала з волі художника не просто черговою алегрією живопису, а алегорією мистецтв взагалі.
Джерела
- «Всеобщая история искусств» ,т 4 ,М, «Искусство», 1963 (рос).
- Либман М.Я. «Креспи» ,М., «Искусство», 1967 (рос)
- http://www.gallery.ca/en/see/collections/artwork.php?mkey=44756