Александру Русу

Александру Русу (рум. Alexandru Rusu; 22 листопада 1884, Шеулія — 9 травня 1963, Герла) — румунський греко-католицький єпископ єпархії Марамурешу, церковний і громадсько-політичний діяч. Блаженний.

Блаженний
Александру Русу
рум. Alexandru Rusu
Єпископ Александру Русу
Єпископ Марамурешу
2 лютого 1931 — 9 травня 1963
Обрання: 17 жовтня 1930
Інтронізація: 2 лютого 1931
Церква: Румунська греко-католицька церква
Наступник: Йоан Драґомір
 
Альма-матер: Будапештський університет і Saint Basil College, Blajd
Діяльність: католицький священник
Національність: румун
Народження: 22 листопада 1884(1884-11-22)
Шеулія
Смерть: 9 травня 1963(1963-05-09) (78 років)
Герла
Священство: 20 липня 1910
Єп. хіротонія: 30 січня 1931

Життєпис

Народився в Шеулії в Трансільванії, яка тоді належала до Австро-Угорської імперії (тепер комуна Шеулія, повіт Муреш, у центральній Румунії). Був одним із дванадцяти дітей греко-католицького священика. У 1896—1903 роках навчався в Бистриці, Тиргу-Муреші і Блажі. У 1903 році отримав направлення до Будапешта на богословські студії, які він закінчив, отримавши докторський ступінь (1910).

20 липня 1910 року отримав священиче рукоположення, а потім став професором богослов'я в Богословській академії та в середній школі в Блажі. У 1920 році був призначений секретарем митрополита, а в 1923 році — каноніком катедральної капітули. У 1925—1930 роках був ректором Богословської академії в Блажі, в 1911—1918 роках, редактором «Cultura Creştină», ​​в 1922—1930 роках редактором, а потім головним редактором тижневика «Unirea».

Єпископ

17 жовтня 1930 року папа Пій XI призначив Александру Русу єпископом новоствореної єпархії Марамурешу зі столицею в Бая-Маре.

Єпископську хіротонію отримав 30 січня 1931 року в соборі Успіння Божої Матері в Бая-Маре з рук Васіле Сучіу, архієпископа Фаґараша і Альба-Юлії. Як єпископ інтенсивно займався організацією нової єпархії і став сенатором вищої палати румунського парламенту.

У 1940 році, після другого віденського арбітражу, вся єпархія Марамурешу, за винятком кількох руських парафій на Буковині, потрапила під управління Угорщини. Єпископ Александру Русу жив у Бая-Маре під загрозою фашистського терору.

Після смерті Александру Ніколеску, митрополита Фаґараша і Альба-Юлії та глави Румунської греко-католицької церкви, виборний синод обрав 16 березня 1946 року його наступником єпископа Александру Русу. Вибори були визнані Святим Престолом, але комуністичний уряд Петра Грози не визнав цих виборів. У результаті митрополія Румунської греко-католицької церкви аж до 1990 року залишалася вакантною.

Арешт і ув'язнення

28 жовтня 1948 року Александра Русу був заарештований, а потім ув'язнений співробітниками Міністерства внутрішніх справ. Спочатку його утримували в Драгославеле (повіт Арджеш), потім у лютому 1949 року в православному монастирі в Чіороґарлі (повіт Ілфов), а в травні 1950 року він був переведений у в'язницю Сигіт, де пробув до 1955 року.

Після перебування в Сигіті йому довелося лікуватися в шпиталі в Бухаресті. Згодом комуністична влада наказала йому залишитися в монастирі Куртя-де-Арджеш, а потім він був ізольований від інших єпископів та поселений в монастирі Нікуліцель (повіт Тулча).

У 1956 році разом з греко-католицькими єпископами Юліу Хоссу і Йоаном Беланом написав меморіал про відновлення прав румунської греко-католицької церкви. Документ був переданий комуністичним органам Румунії та за кордон. Меморіал підтримали тисячі підписів греко-католиків з усієї країни. 12 серпня 1956 року священики Васіле Чіндріш та Ізідор Ґюрко відслужили Божественну Літургію біля церкви Святої Трійці в Клужі. Це вважалося порушенням закону і відповідальність за цей інцидент комуністи поклали також і на єпископа Руссу. У 1957 році Військовий суд м. Клуж засудив його до 25 років виправних робіт «за розпалювання і зраду». Ув'язнення відбував у Герлі.

Після тривалої хвороби нирок єпископ Александру Русу помер 9 травня 1963 року у в'язниці м. Герла. Похований на цвинтарі для в'язнів без будь-яких церковних обрядів.

Беатифікаційний процес

19 березня 2019 року папа Франциск уповноважив Конгрегацію в справах святих оприлюднити декрет про визнання мученицької смерті греко-католицьких румунських єпископів Валеріу Траяна Френціу, Васіле Афтеніє, Йоана Сучіу, Тита Лівіу Кінезу, Йоана Белана, Александру Русу і Юліу Хоссу, «вбитих з ненависті до віри в різних місцевостях Румунії між 1950 і 1970 роками»[1].

25 березня 2019 року було підтверджено, що папа Франциск беатифікує Русу та інших прелатів 2 червня під час Літургії на полі Свободи в Блажі[2].

Проголошений блаженним 2 червня 2019 року папою Франциском під час Святої Літургії в місті Блаж[3].

Примітки
  1. Мучеництво румунських єпископів та інші декрети Конгрегації святих - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 19 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  2. Pope to beatify martyrs, visit Marian shrine on trip to Romania. National Catholic Reporter (англ.). 25 березня 2019. Процитовано 31 березня 2019.
  3. Папа проголосив блаженними румунських греко-католицьких єпископів - Vatican News. www.vaticannews.va (укр.). 2 червня 2019. Процитовано 3 червня 2019.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.