Алексанян Олена Ашотівна

Олена Ашотівна Алексанян (вірм. Ելենա Աշոտի ԱլեքսանյանԵլենա Աշոտի Ալեքսանյան;18 грудня 1933, Єреван, Вірменія — 24 липня 2008, Єреван, Вірменія) — радянський і вірменський літературознавець і перекладач, дослідник в галузі порівняльного літературознавства. Доктор філологічних наук, професор.

Олена Алексанян
Народилася 18 грудня 1933(1933-12-18)
Єреван, СРСР
Померла 24 липня 2008(2008-07-24) (74 роки)
Єреван, Вірменія
Країна  Вірменія
Національність вірмени
Діяльність літературознавиця, перекладачка, літературна критикиня, філологиня
Alma mater Єреванський державний університет (1955) і Літературний інститут імені Горького (1964)
Заклад Єреванський державний університет, Q27131161?, Єреванський державний лінгвістичний університет ім. В. Я. Брюсова і Institute of Literature of National Academy of Sciences of Armeniad
Ступінь доктор філологічних наук і професор
Членство Спілка письменників Вірменіїd

Біографія

Народилася 18 грудня 1933 року в Єревані, отримала вищу освіту в 1955 році, закінчивши російське відділення філологічного факультету Єреванського державного університету (ЕрГУ). В цьому ж році поступила на роботу у Видавництво ЕрГУ як редактор, а з 1957 року по 1962 рік працювала літературним співробітником відділу культури республіканської газети «Комуніст». У 1963 році, будучи на заочній аспірантурі ЕрГУ, вступила на стажування в Інститут Світової Літератури імені А. М. Горького в Москві. У 1965 році там же захистила кандидатську дисертацію на тему «Паустовський — новеліст»[1].

Протягом трьох років до 1967 року працювала старшим викладачем Єреванського Державного педагогічного інституту імені В. Брюсова (нині ЄДЛУ)[2], а з 1967 року працювала спочатку старшим науковим співробітником, а потім завідувачем відділом зарубіжної літератури та компаративного вивчення літератур в Інституті літератури імені М. Абегяна[3]. У 2001—2007 рр. також завідувала кафедрою російської літератури ЄДЛУ[4].

У 1978 році захистила докторську дисертацію на тему «Вірменський реалізм і досвід російської літератури»[5], в 1984 році отримала звання професора. З 1969 року — член Спілки Письменників Вірменії[6] як критик, літературознавець, перекладач.

Наукова діяльність

Олена Алексанян вела активну науково-громадську діяльність, був членом правління товариства Вірменія-Франція, публікувалася в журналах «Дружба народів», «Питання літератури», активно друкувалася в республіканських журналах «Літературна Вірменія», «Російська мова у Вірменії», «Гарун», газетах «Голос Вірменії» і «Новий Час», у Московських і Санкт-Петербурзьких періодичних виданнях. Виступала на міжнародних конференціях в Єревані, Москві, Рязані, Відні.

Протягом життєвого шляху О. Алексанян поєднувала наукову діяльність з викладацькою у вузах Вірменії. Під її керівництвом захищено багато кандидатських і докторських дисертацій, не тільки дослідниками з Єревана, але і з районів республіки (Гюмрі, Ванадзор та ін).

Олена Алексанян є автором 7 монографій та більше 100 наукових статей, опублікованих у наукових збірниках ЄДЛУ, ЕрГУ, «Хандесе», «Банбере»[7] та ін.

У 2003 році Олена Алексанян нагороджена премією імені Л. Мкртчяна і Вірмено-російського університету за книгу «Вірменія живе в душі могуче»[8].

Сфера наукових інтересів
  • Взаємовідносини національних літератур, творчість В. Брюсова, вірмено-російські, вірмено-французькі літературні зв'язки.
  • Автор багатьох літературно-критичних статей, а також монографій про творчість класиків і сучасних російських письменників.
  • Значний відрізок своєї наукової діяльності Е.Алексанян присвятила вивченню сучасної вірменської прози, особливо творчості Гранту Матевосяна, включивши вірменського письменника в контекст «радянської прози деревенщиків». Широкий громадський резонанс отримала її книга «Шлях до дому», присвячена аналізу сучасної вірменської прози. Кожна з її книг знаменувала собою певну щабель розвитку вірменського літературознавства[9]

Переклади і журналістська діяльність

О. Алексанян переклала на російську мову твори вірменської — класичної і сучасної — літератури (Аветік Ісаакян, Аксель Бакунц, Сіро Хандзадян, Перч Зейтунцян та ін.)[10][11].

Вона є авторкою багатьох популярних статей, опублікованих у вірменських і російських періодичних виданнях.

Примітки
  1. Большая советская энциклопедия
  2. Ереванский Государственный Лингвистический Университет им. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
  3. Институт Литературы им.
  4. Кафедра русской литературы ЕГЛУ. Архів оригіналу за 3 березня 2010. Процитовано 21 травня 2017.
  5. Документы ЕГЛУ. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 6 лютого 2009.
  6. Союз Писателей Армении. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
  7. «Банбер»[недоступне посилання з лютого 2019]
  8. Совместная премия имени Л. Мкртчяна СПА и Армяно-Русского (Славянского) университета за книгу «Армения живёт в душе могуче», 2003. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 21 травня 2017.
  9. Памяти любимой Елены Алексанян. Газета «Голос Армении». 18 декабря 2008
  10. Библиография произведений Аветика Исаакяна
  11. Журнальный зал. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 21 травня 2017.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.