Алексахіна Ганна Яківна

Ганна Яківна Алексахіна (нар. 25 квітня 1961, Ленінград) — радянська і російська актриса театру та кіно, народна артистка Росії (2008).

Алексахіна Ганна Яківна
Народилася 25 квітня 1961(1961-04-25)[1] (60 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Діяльність акторка
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
IMDb nm1068550
Нагороди та премії

Життєпис

Ганна Яківна Алексахіна народилася 25 квітня 1961 року в Ленінграді. Мати — філологиня, батько — актор. Коли Ганні було 4 роки, батьки розлучилися. Закінчила Ленінградську гімназію № 171 з поглибленим вивченням французької мови. У 1982 році Ганна закінчила акторський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії. Після закінчення інституту була прийнята до складу трупи Академічного театру імені Ленсовєта, де пізніше стала однією з ведучих актрис.

Заміжня за актором театру комедії Олександром Васильєвим. Разом з яким виховала дочку — актрису Катерину Васильєву (нар. 1988)[2].

Нагороди та номінації
  • 1999 — Заслужена артистка Російської Федерації.
  • 2001 — Лауреатка премії петербурзької «Люди нашого міста» в номінації «Актриса року».
  • 2008 — Народна артистка Російської Федерації[3].
  • 2009 — Лауреатка петербурзької художньої премії «Петрополь» «За щирість і самобутність творчості у виставах останніх років».
  • 2015 — Лауреатка премії «Золотий софіт» в категорії «Найкраща жіноча роль у недержавному театрі» за роль Аркадіної у виставі постановки Веніаміна Фільштинського «Костя Треплев. Кохання і смерть»[4].

Ролі в театрі

Ганна Алексахіна зіграла більш ніж в 30 виставах, у тому числі:

  • Ася — «П'ятий десяток»;
  • Принцеса Ельза, Маленька розбійниця, Герда — «Снігова королева»;
  • 1989 — Зоя — «Переможниця», режисери Ігор Владимиров, Ольга Сокових;
  • Біче — «Людина і джентльмен»;
  • Артистка пародій — «Сміятися, право, не грішно»;
  • Віка Люберецька — «Завтра була війна»;
  • Стусани — «Двері грюкають»;
  • Кларисса-Ейда — «Фотофініш»;
  • Ненсі — «Газове світло»;
  • Марга — «Дикун»;
  • 1992 — Вірочка — «Місяць в селі» Івана Тургенєва, реж. О. Ліваків, — Відкритий театр;
  • 1992 — Жанетт — «Заручини в Сен-Мішеля», реж. Анатолій Слясський;
  • 1992 — Белл Даркін — «Двері в літо», реж. Валерій Обогрєлов;
  • Феліце — «Пастка»;
  • Нігин — «Таланти й шанувальники»;
  • Повія — «Карусель по г-ну Фрейду»;
  • Оттилія Егерман — «Особа»;
  • Ізабелла Тренч — «Наближається вік золотий»;
  • Жаклін — «Свічник»;
  • Донья Анхела — «Дама-примара»;
  • Маргарита — «Самодури»;
  • Сара — «Коханець»;
  • Феба-Пупей — «Двері до суміжної кімнати»;
  • Емілія — «Фокусник з Любліна»;
  • 2002 — Красуня — «Фредерік, або бульвар злочинів» Еріка-Еммануеля Шмітта, реж. Владислав Пазі;
  • 2003 — Сібіл — «Інтимне життя» Ноела Каварда — приватний театр «Бенефіс»;
  • 2006 — Клеопатра Львівна Мамаєва — «На всякого мудреця досить простоти» Миколи Островського, реж. Василь Сенін;
  • 2009 — Ганна Андріївна — «Ревізор» Миколи Гоголя, реж. Сергій Федотов;
  • 2010 — Надя — «Я боюся кохання» Олени Ісаєвої, реж. Марія Романова[5];
  • 2013 — «Байки Крилова і не лише…»;
  • 2013 — «Сімейне щастя»;
  • 2014 — «Кабаре Брехт»;
  • 2014 — Ольга — «Три сестри».
  • 2015 — Аркадіна — «Костя Треплєв. Кохання і смерть» — «Такий Театр»

Фільмографія
  • 1970 — Чарівна сила мистецтва — учениця 2-го «В»
  • 1971 — Знайди мене, Льоню! — Мишка, сестра Дінки
  • 1973 — Тут наш будинок — дівчинка
  • 1973 — Відкрита книга — Таня Власенкова в дитинстві
  • 1978 — Фотографії на стіні — Тоська
  • 1979 — Крик гагари — Василина
  • 1981 — Американська трагедія — Сондра Фінчлі
  • 1984 — «Дощ» — Руся
  • 1984 — Нехай цвіте іван-чай — знайома батька Альоші
  • 1987 — Сильніше за всіх інших велінь — Катерина Миколаївна Голіцина
  • 1987 — Середовище проживання — Люда Солодовнікова
  • 1991 — Анна Карамазофф — актриса
  • 1992 — Двері до літа — Белл Даркін
  • 1994 — Російська симфонія — панночка
  • 1995 — Манія Жизелі — божевільна
  • 1995 — Дякую, лікарю — дружина Сергія
  • 1998 — Тіло буде віддано землі, а старший мічман буде співати — жінка (в епізоді)
  • 2000 — Вулиці розбитих ліхтарів-3 — Людмила
  • 2003 — Як у старому детективі — Мірра Загорська
  • 2003 — Батько і син — Ганна
  • 2003 — Російський ковчег — Олександра Федорівна, дружина Миколи II
  • 2004 — Мангуст-2 — Зінаїда Манохіна
  • 2004 — Нестримний Чижов — Олена
  • 2004 — Сестри — коханка Миколи Івановича
  • 2007 — Варварини весілля — Зінаїда
  • 2007 — Місяць в зеніті — Ганна Євгенівна Пуніна
  • 2007 — Нізвідки з любов'ю, або Веселий похорон — Ніна
  • 2008 — Час суниці — Люся, мати Стаса
  • 2010 — Питання честі — Ганна Едуардівна
  • 2010 — Клеймо — жінка (в епізоді)
  • 2011 — Будинок зразкового утримання — Роза Марківна Мирська
  • 2011 — За тобою — мама
  • 2013 — Маяковський. Два дні — Марія Андрєєва, цивільна дружина Горького
  • 2013 — Колишня дружина — Софія Заславська, екстрасенс
  • 2013 — Горюнов — Марія, мати Олександра і Дар'ї Петровських
  • 2013 — Мама буде проти — Анастасія Павлівна, мати Сашка
  • 2013 — Шагал — Малевич — мати Белли
  • 2013 — Шерлок Холмс — вихователька пансіону
  • 2015 — Краще не буває — мати Дениса
  • 2015 — Поліцейська ділянка — Ірина Андріївна Крилова, мати Поліни

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ДВАНАДЦЯТЬ ШТРИХІВ ДО ПОРТРЕТА АННИ АЛЕКСАХИНОЙ. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 22 березня 2019.
  3. Нагороджена указом президента Росії № 234 від 21 лютого 2008 року[недоступне посилання з Май 2018]
  4. Золотой софит 2015. Сайт премии «Золотой софит». Процитовано 6 серпня 2016.
  5. Ганна Алексахина: «Ми не живемо реальністю!»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.