Аленка Братушек

Аленка Братушек (словен. Alenka Bratušek; нар. 31 березня 1970, Целє, СФРЮ) словенська політична діячка, прем'єр-міністр Словенії з 27 лютого 2013 до 18 вересня 2014.

Аленка Братушек
словен. Alenka Bratušek
Аленка Братушек
Прапор
7-й Прем'єр-міністр Словенії
27 лютого 2013  18 вересня 2014
Попередник: Янез Янша
Наступник: Миро Церар
 
Народження: 31 березня 1970(1970-03-31) (51 рік)
Цельє, СФРЮ
Країна: Словенія
Освіта: Люблянський університет
Партія: Позитивна Словенія

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народилася 31 березня 1970, в словенському місті Целє. Після закінчення школи навчалася на факультеті природничих наук і технології в Університеті Любляни. Вона також отримала ступінь магістра в галузі управління на факультеті соціальних наук у тому ж університеті.

2008 року невдало балотувалася до парламенту за списком партії Зарес.

У 1999—2011 обіймала посаду міністра фінансів. Потім була керівником справами в уряді. 2011 року була обрана до парламенту Словенії, за списками партії «Позитивна Словенія». Змінила в січні 2013 на посаді лідера партії «Позитивна Словенія» відомого політика і бізнесмена Зорана Янковича.

Наприкінці лютого 2013 у ході вотуму недовіри кабінету міністрів Янеза Янші обійняла посаду прем'єр-міністра Словенії, таким чином стала першою жінкою на посаді прем'єр-міністра країни після здобуття незалежності[1].

Наприкінці квітня 2014 в ході партійного голосування Аленка втратила лідерство в партії «Позитивна Словенія», а 5 травня 2014 року подала у відставку[2]. Рішенням президента країни до формування нового уряду (середина серпня) залишалася прем'єр-міністром Словенії.

У країні були призначені дострокові вибори, організувала нову партію Альянс Аленки Братушек, однак за результатами виборів до парламенту пройшло лише чотири депутати від цієї партії[3]. Новий парламент 26 серпня затвердив нового голову уряду Миро Церара[4].

Мешкає в місті Крань. Заміжня, має сина і дочку[5].

Скандал

Висунула свою кандидатуру на посаду віцепрезидента з питань Енергетичного союзу, яку Європейський парламент відхилив абсолютною більшістю голосів (112 проти, 13 за), адже вона не знала навіть азів і нових законів[6].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.