31 березня

Ейфелева вежа на світлині 1890 р.

• 1492 — указом Ізабели та Фернандо наказувалося вислати всіх євреїв з Кастилії та Арагону.
• 1770 — англійський мореплавець Джеймс Кук, обстеживши Нову Зеландію і з'ясувавши, що вона — острів, покидає її і бере курс на захід — на Австралію.
• 1814 — фельдмаршали Шостої коаліції Блюхер, Шварценберг і Барклай-де-Толлі взяли Париж.
• 1821 — скасовано Португальську інквізицію.
• 1831 — Квебек (місто) і Монреаль отримують статус міст.
• 1840 — остаточне припинення Центральноамериканської федерації — об'єднання країн Центральної Америки зі столицею в Гватемалі.
• 1851 — французький астроном Леон Фуко почав експеримент зі своїм маятником у паризькому Пантеоні для демонстрації обертання Землі навколо своєї осі.
• 1854 — укладено Канаґавський договір між Японією та США. Японія скасовує курс на ізоляцію від Заходу.
• 1856 — євреям забороняється служити в російському флоті.
• 1889 — офіційне відкриття Ейфелевої башти. Конструктор башти Гюстав Ейфель поставив на вершині башти французький прапор. Підійматися вгору тоді доводилося сходинками.
• 1896 — перший замок-блискавка патентується в США його винахідником, Уїткомбом Джадсоном.
• 1900 — перша реклама автомобілів з'явилася в американській загальнонаціональній газеті Saturday Evening Post. Одна філадельфійська компанія помістила його під девізом «Автомобілі, які приносять задоволення».
• 1900 — у Франції прийнятий закон, що обмежує робочий день жінок і дітей 11 годинами.
• 1901 — випускається перший автомобіль «Мерседес». Він створений Вільгельмом Майбахом для Motoren Gesellschaft Готліба Даймлера і являє собою новий стандарт автомашин з двигуном внутрішнього згорання (ДВС). Цей автомобіль також поклав початок династії, яка згодом стала називатися «Мерседесом» (на ім'я дочок Р. Даймлера).
• 1917 — за договором Данська Вест-Індія перейшла у володіння США за $25 млн і стала називатися Американськими Віргінськими Островами.
• 1918 — США вперше переходять на літній час.
• 1922 — у Києві Лесь Курбас заснував театр «Березіль», що 1926 року переїхав до Харкова.
• 1923 — у Нью-Йорку пройшов перший танцювальний марафон. Переможницею стала Алма Каммінгс, що протрималася на ногах 27 годин.
• 1929 — Українська академія наук схвалила Харківський правопис української мови, а 29 травня його схвалило НТШ у Львові.
• 1940 — відкритий нью-йоркський аеропорт «Ла Гардія».
• 1949 — Ньюфаундленд стає 10-ою провінцією Канади.
• 1952 — відкрито Львівську філію Академії наук України.
• 1954 — СРСР звернувся до НАТО з ініціативою прийняти його в члени організації. Північноатлантичний альянс через деякий час відкинув цю пропозицію.
• 1955 — радянський уряд прийняв рішення повернути НДР скарби Дрезденської галереї, вивезені до СРСР після Другої світової війни
• 1959 — тибетський буддиський лідер Далай Лама тікає з окупованного китайцями Тибету.
• 1966 — з космодрому Байконур, здійснений пуск ракети-носія «Молнія» з автоматичною міжпланетною станцією «Луна-10», котра 3 квітня 1966 року була виведена на селеноцентричну орбіту і стала першим у світі штучним супутником Місяця.
• 1967 — після рішення Франції про вихід з військової організації НАТО штаб-квартира організації була переведена з Парижа в столицю Бельгії Брюссель.
• 1973 — у хіт-параді журналу «Billboard» уперше з'явився альбом гурту «Pink Floyd» «The Dark Side of the Moon» і залишався в сотні найкращих протягом наступних 14 років.
• 1976 — «Led Zeppelin» випустили свій шостий студійний альбом Presence.
• 1988 — на турнірі чотирьох країн в Західному Берліні збірна СРСР обіграла чемпіонів світу — збірну Аргентини з рахунком 4:2.
• 1991 — на референдумі в Грузії 90 % населення проголосувало за незалежність.
• 1992 — ООН проголосувала за введення санкцій проти Лівії після її відмови видати двох підозрюваних в організації вибуху літака авіакомпанії «Пан Амерікен» в районі Локербі.
• 1993 — під час зйомок епізоду фільму «Ворон» випадково загинув американський актор Брендон Брюс Лі, син Брюса Лі.
• 1998 — пілот «Формули-1» Енді Валлас встановив світовий рекорд швидкості для серійного автомобіля — 402,6 км/год.
• 2019 — вибори президента в Україні. В другий тур виходять Володимир Зеленський та чинний на момент виборів президент Петро Порошенко

Див. також Категорія:Народились 31 березня

• 1499 — Пій IV (справжнє ім'я Джованні Анджело де Медічі) (італ. Pius — Giovanni Angelo de Medici) (†1565), Папа Римський (1559—1565).
• 1519 — Генріх II (фр. лат. Henri II) († 1559), французький король.
• 1596 — Рене Декарт (фр. Rene Descartes, лат. Ренатус Картезій — Renatus Cartesius), французький, філософ, математик, фізик, основоположник аналітичної геометрії (†1650).
• 1621 — Ендрю Марвелл (англ. Andrew Marvell) (†1678), англійський поет.
• 1656 — Марен Маре (фр. Marin Marais), французький композитор (†1728).
• 1675 — Бенедикт XIV (справжнє ім'я Просперо Ламбертіні) (італ. Benedictus — Prospero Lambertini), Папа Римський (1740–1758; †1758).
• 1684 — Франческо Дуранте (італ. Francesco Durante), італійський композитор, засновник Неаполітанської школи опери (†1755).
• 1685 — Йоганн Себастьян Бах, німецький композитор (†1750)
• 1693 — Джон Гаррісон (англ. John Harrison), англійський учений, винахідник хронометра (†1776).
• 1729 — Анрі Луї Лекейн (фр. Henri Louis Lekain), французький актор, виконавець головних ролей в прем'єрах п'єс Вольтера (†1778).
• 1732 — Йозеф Гайдн (нім. Jozeph Haydn), австрійський композитор, творець 104 симфоній, 83 квартетів, 52 фортепіанних сонат, 2 ораторій, 14 мес, опер і т. д. (†1809).
• 1788 — Рама III, король Сіаму.
• 1811 — Роберт Вільгельм Бунзен (нім. Robert Wilhelm Bunsen) (†1899), німецький хімік, що відкрив цезій і рубідій, винахідник газового пальника, член-кореспондент Петербурзької АН.
• 1822 — Дмитро Григорович (†1900), російський письменник і мистецтвознавець.
• 1824 — Вільям Моріс Гант (англ. William Morris Hunt), американський художник (†1879).
• 1835 — Джон Лафарж (англ. John Lafarge), американський художник (†1910).
• 1838 — Леон Дьєркс, французький поет († 1912).
• 1864 — П'ятницький Костянтин Петрович, видавничий діяч, засновник і керівник видавництва «Знання» (†1938).
• 1869 — Микола Бокаріус, український вчений, один із засновників судової медицини (†1931).
• 1872 — Артур Ґріффіт, ірландський журналіст, політичний діяч, один з засновників партії Шинн Фейн (1905), президент Ірландської Вільної держави (1922).
• 1873 — Микола Міхновський, український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист, перший ідеолог українського націоналізму та організатор війська.
• 1878 — Фредерік Джон Нівен (Frederick (John) Niven), канадський письменник («Роки, що літають», «Трансплантований»; †1944).
• 1882 — Корній Чуковський (Микола Васильович Корнєйчуков), радянський письменник українського походження («Мойдодир», «Тараканище», «Айболить»), літературознавець, критик, перекладач (†1969).
• 1885 — Жуль Паскен (фр. Jules Pascin), французький художник.
• 1886 — Котарбінський Тадеуш (пол. Tadeusz Kotarbinski), польський філософ (†1981).
• 1889 — Борис Герасимович, український астрофізик, жертва сталінського терору (п. 1937)
• 1889 — Мюріел Газель Райт (англ. Muriel Hazel Wright), американський історик.
• 1890 — Брегг Вільям Лоренс (англ. William Lawrence Bragg) (†1971), англійський фізик, лауреат Нобелівської премії 1915 року «за заслуги в дослідженні структури кристалів за допомогою рентгенівських променів» (спільно з своїм батьком Вільямом Генрі Бреггом).
• 1893 — Клеменс Краус (нім. Clemens Krauss), австрійський диригент.
• 1905 — Арвідас Жілінськас, литовський композитор.
• 1906 — Томонага Синітіро (Sin-itiro Tomonaga), японський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1965 року «за фундаментальні роботи по квантовій електродинаміці, що мали глибокі наслідки для фізики елементарних частинок» (спільно з Річардом Фейнманом і Джуліусом Швінгером;†1979).
• 1914 — Леонід Вишеславський, український поет, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка 1984 р (†2002).
• 1914 — Октавіо Пас (ісп. Octavio Paz), мексиканський поет, лауреат Нобелівської премії 1990 року (†1998).
• 1914 — Леонід Новиченко, український літературний критик, літературознавець.
• 1922 — Річард Кайлі (англ. Richard Kiley), американський актор († 1999).
• 1922 — Володимир Марчак (пол. Włodzimierz Marczak), польський письменник і поет українського походження. Автор тритомного циклу оповідань «Українець в Польщі». (пол. "Ukrainiec w Polsce")
• 1926 — Джон Фаулз (John Fowles), англійський письменник («Жінка французького лейтенанта», «Волхв») (†2005).
• 1927 — Едуардо Мартінес Сомало (ісп. Eduardo Martínez Somalo), католицький кардинал.
• 1928 — Фріццелл Лефті (англ. Lefty Frizzell), американський кантрі-співак.
• 1930 — Кассадо Хуліан Херранц (ісп. Julián Herranz Casado), кардинал римсько-католицької церкви.
• 1932 — Наґіса Осіма (Nagisa Oshima), японський кінорежисер («Імперія відчуттів»).
• 1934 — Джон Д. Лаудермілк (англ. John D. Loudermilk), американський співак і автор віршів.
• 1934 — Карло Руббіа (італ. Carlo Rubbia), італійський фізик, нобелівський лауреат 1984 року «за вирішальний внесок у великий проєкт, який привів до відкриття квантів поля W- і Z-частинок, переносників слабкої взаємодії» (спільно з Симоном Ван Дер Мером).
• 1934 — Джонс Ширлі (англ. Shirley Jones), американська актриса і співачка.
• 1934 — Річард Чемберлен (англ.англ. Richard Chamberlain), американський кіноактор («Юлій Цезар», «Божевільна жінка», «Соломонові копальні»);
• 1935 — Герб Алперт (англ. Herb Alpert), американський музикант.
• 1936 — Мардж Пірсі (англ. Marge Piercy), американська письменниця.
• 1939 — Бурдученко Інна Георгіївна, українська актриса.
• 1939 — Гамсахурдіа Звіад Костянтинович, письменник, учений, дисидент, перший Президент Грузії (1991—1992).
• 1939 — Римар Петро Олексійович, український архітектор, член Національної спілки архітекторів України, член International Council on Monuments and Sites (ICOMOS) (Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць), член Українського національного комітету ICOMOS, член Українського товариства охорони пам'яток історії та культури (УТОПІК).
• 1939 — Фолькер Шлендорф (нім. Volker Schlöndorff), німецький кінорежисер, володар «Оскара» («Жерстяний барабан», «Мандрівник»).
• 1941 — Альфред Пауль Шмідт (нім. Alfred Paul Schmidt), австрійський письменник.
• 1943 — Крістофер Вокен (справжнє ім'я Рональд Вокен) (англ. Christopher Walken), американський актор («Мертва зона», «Кримінальне чтиво»).
• 1944 — Мік Ралфс (англ. Mike Ralphs), англійська рок-музикант, гітарист (Moot the Hoople, Bad Company).
• 1944 — Ангус Кінг (англ. Angus King), губернатор штату Мен (з 1994).
• 1944 — Род Аллен (англ. Rod Allen), англійський гітарист і співак.
• 1946 — Аллан Никол (англ. Allan Nichol), американський музикант.
• 1947 — Дудинський Ігор, літератор.
• 1947 — Ел Гудман (Al Goodman), американський рок-вокаліст.
• 1948 — Тійс Ван Лєєр (Thijs Van Leer), член голландської групи Focus (орган, флейта, вокал).
• 1948 — Альберт Гор (Al Gore), американський політичний діяч, віце-президент США в адміністрації президента Клінтона (1993—2000 рр.).
• 1950 — Андраш Адорьян (угор. András Adorján), угорський шахіст.
• 1950 — Г'юз Річард (Richard Hughes), англійський музикант.
• 1954 — Лайма Вайкуле, естрадна співачка, акторка.
• 1955 — Трапані Сергій Андрійович, театральний режисер, художник-графік. Працює «вольним художником» і ставить спектаклі в різних театрах країни і за кордоном.
• 1955 — Ангус Янг, шотландський рок-музикант, гітарист австралійського гурту «AC/DC».
• 1957 — Карпінос Ірина Дмитрівна, бард, автор пісень, журналіст.
• 1958 — Макґлінн Пет (англ. Pat Mcglynn), англійський музикант.
• 1962 — Оллі Рен (фінськ. Olli Rehn), фінський політик.
• 1964 — Феррарі Ізабелла (італ. Isabella Ferrari), італійська актриса.
• 1964 — Олександр Турчинов, український політик і державний діяч, секретар РНБО.
• 1965 — Макнамара Вільям (англ. William Mcnamara), американський актор.
• 1966 — Роджер Блек (Roger Black), англійський легкоатлет і учасник Олімпійських ігор.
• 1968 — Лібіґ Крістіан (нім. Christian Liebig), німецький журналіст.
• 1971 — Юен МакГрегор (англ. Ewan Mcgregor), шотландський кіноактор.
• 1972 — Алехандро Аменабар (ісп. Alejandro Amenábar), іспанський кінорежисер.
• 1973 — Рейн Фіникс (англ. Rain Phoenix), американська актриса.
• 1975 — Беттіна Циммерманн (нім. Bettina Zimmermann), німецька модель і актриса.

Див. також Категорія:Померли 31 березня

• 1631 — Донн Джон (англ. John Donne), англійський поет (*1572).
• 1727 — Ісаак Ньютон, англійський фізик, математик, астроном, філософ, теолог.
• 1837 — Констебл Джон (англ. John Constable), англійський художник (*1776).
• 1841 — Грін Джордж (англ. George Green), англійський математик-самоучка і фізик, що першим ознайомив британських математиків з успіхами в математичному аналізі, досягнутими їхніми «континентальними» колегами, автор фундаментальних робіт з математичної фізики, творець ряду математичних «інструментів», без яких абсолютно немислима сучасна теоретична фізика, засновник кембриджської школи математичної фізики (*1793).
• 1855 — Шарлотта Бронте (Charlotte Bronte), англійська письменниця (*1816).
• 1877 — Курно Антуан Оґюст (Antoine-augustin Cournot), французький математик, економіст і філософ, попередник математичної школи (*1801).
• 1880 — Генрик Венявський (Henryk Wieniawski), польський скрипаль і композитор, автор полонезів і мазурок (*1835).
• 1802 — Йосиф Богдан Залеський, польський поет українсько-молдовського походження, родом з Київщини. Засновник «української школи» в польській літературі.
• 1888 — Жан Марі Гюйо, французький філософ, етик, поет.
• 1894 — Павло Яблочков, російський електротехнік, винахідник і підприємець (*1847).
• 1907 — Петро Голубовський, український історик Київської історичної школи Володимира Антоновича.
• 1913 — Джон Пірпонт Морган (англ. John Pierpont (JP) Morgan), американський фінансист, промисловець, творець компанії «Дженерал Електрик» (*1837).
• 1917 — Еміль Адольф фон Берінг (нім. Emil Adolf von Behring), німецький мікробіолог, імунолог, лауреат першої Нобелівської премії з фізіології і медицини (*1854).
• 1936 — Іван Селезньов, український художник, викладач Київської рисувальної школи Миколи Мурашка, з 1901 — Київського художнього училища.
• 1939 — Сергій Єфремов, український громадсько-політичний і державний діяч, літературний критик, історик літератури.
• 1940 — Осип Назарук, письменник, автор повісті «Роксоляна».
• 1944 — Михайло Поготовко, український льотчик, підполковник Армії УНР, один з ініціаторів створення Українського Визвольного Війська.
• 1945 — Фішер Ганс (Hans Fischer) (*1881), німецький хімік, лауреат Нобелівської премії 1930 року «за дослідження по конструюванню геміна і хлорофілу, особливо за синтез геміна (пігменту крові)».
• 1947 — Кравченко Уляна (Юлія Шнайдер), українська письменниця, активістка українського жіночого руху (*1860).
• 1957 — Локгарт Джин (англ. Gene (Eugene) Lockhart), американський актор (*1891).
• 1993 — Брендон Лі, американський актор, майстер східного єдиноборства (*1965).
• 1995 — Селена Кінтанілья-Перес (Селена), американська співачка мексиканського походження, що виступала в стилі «техано» — сплаву іспанських мелодій і польки (*1971).
• 1999 — Юрій Кнорозов, український радянський історик та етнограф, лінгвіст і епіграфіст; засновник радянської школи майяністики. Відомий дешифровкою писемності майя, впровадженням математичних методів дослідження недешифрованих писемностей.
• 2001 — Кліффорд Шалл (Clifford Glenwood Shull), американський фізик, лауреат Нобелівської премії 1994 року за створення методу нейтронної дифракції (*1915).
• 2003 — Едуардо Уркуло, іспанський художник і скульптор.
• 2008 — Жуль Дассен, французький кінорежисер, актор, класик жанру нуар, лауреат премії Канського кінофестивалю за найкращу режисуру.
• 2009 — Рауль Альфонсин, президент Аргентини з 1983 по 1989 рр.
• 2016 — Заха Хадід, британська архітекторка іракського походження.