Алессандро Марчелло
Алесса́ндро Марче́лло (італ. Alessandro Ignazio Marcello; 1 лютого 1673, Венеція — 19 червня 1747, Венеція) — венеціанський композитор-любитель. Брат Бенедетто Марчелло.
Алессандро Марчелло | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 24 серпня 1673[1][2][3] |
Місце народження | Венеція, Венеційська республіка |
Дата смерті | 19 червня 1747[1][2] (73 роки) |
Місце смерті | Венеція, Венеційська республіка |
Громадянство | Венеційська республіка |
Професії | композитор, математик |
Файли у Вікісховищі |
Життя і творчість
Алессандро Марчелло походив із дворянської родини. Перш за все він був математиком, філософом і поетом. Музику Марчелло складав для свого задоволення і вважався композитором-аматором.
У числі збережених творів А. Марчелло — 12 сольних кантат, 12 скрипкових сонат, а також 18 концертів для різних інструментів з оркестром. Найвідомішим з них є вперше опублікований в 1717 році концерт для гобоя і струнних ре мінор (раніше помилково приписувалися Б.Марчелло). Його перекладення для клавіру пізніше виконав Йоганн Себастьян Бах (BWV 974). Свої твори публікував під псевдонімом Етеріо Стінфаліко (італ. Eterio Stinfalico).
Твори
- 12 сольних кантат (1708)
- 18 Концертів для різних інструментів з оркестром, зокрема «Концерт для гобоя і струнних ре мінор» (1717)
- 12 скрипкових сонат (1738)
Джерела
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118951114 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- International Music Score Library Project — 2006.
- Grove Music Online — ISBN 978-1-56159-263-0