Бенедетто Марчелло
Бенеде́тто Марче́лло (італ. Benedetto Marcello; 24 липня 1686, Венеція — 24 липня 1739, Брешія) — італійський композитор, музичний письменник, юрист і державний діяч, поет. Брат композитора Алессандро Марчелло.
Бенедетто Марчелло | |
---|---|
Народився |
9 серпня 1686[1][2] або 24 липня 1686[3] Венеція, Венеційська республіка[2] |
Помер |
24 липня 1739[4][5][…] Брешія, Провінція Брешія, Ломбардія[1][2] ·туберкульоз |
Країна | Венеційська республіка |
Діяльність | композитор, поет, письменник, педагог |
Вчителі | Франческо Ґаспаріні і Антоніо Лотті |
Відомі учні | Бальдассаре Ґалуппі |
Знання мов | італійська[4] |
Напрямок | барокова музика |
Жанр | Камерна музика, барокова музика[6], класична музика і опера |
Брати, сестри | Алессандро Марчелло |
У шлюбі з | Rosanna Scalfi Marcellod |
IMDb | ID 0545227 |
Біографія
Народився у знатній венеціанській родині, був одним з найосвіченіших людей Італії. Протягом багатьох років займав важливі державні посади (член Ради сорока — найвищого судового органу Венеціанської республіки, військовий інтендант у місті Пола, папський камергер). Разом з тим його завжди приваблювала музика. Музичну освіту здобув під керівництвом Франческо Гаспаріні і Антоніо Лотті. Вже в молодості Марчелло вважався одним з найкращих композиторів Венеції.
Його ім'я носить Венеціанська консерваторія.
Творчість
Бенедетто Марчелло писав твори в різних жанрах, створивши дуже значну кількість вокальних творів (у тому числі 6 ораторій, близько 400 сольних кантат, понад 80 вокальних дуетів, 9 мес і близько 30 окремих церковних піснеспівів), 7 невеликих опер, безліч інструментальних творів (17 концертів і 7 симфоній для струнних, а також скрипкові, флейтові, клавірні і тріо-сонати).
Найвідомішим твором Б. Марчелло стали його 50 псалмів для 1-4 голосів і basso continuo (1724—1726) під назвою «Поетично-гармонійне натхнення» («Estro poetico-armonico»).
Відомий Марчелло і як автор опублікованого в 1720 році (без зазначення автора) знаменитого сатиричного твору «Модний театр» (італ. ll Teatro alia moda), спрямованого проти численних умовностей італійської опери того часу. У цій книзі Марчелло писав, що музика опер була поганою, а драма — просто жалюгідною.
Посилання
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118951122 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- http://onbaroque.com/2013/06/10/benedetto-marcello-showcase-piece/