Алессандро Туркі
Алессандро Туркі, на прізвисько Моргун (L'Orbetto) (італ. Alessandro Turchi; нар. 1578 р. Верона — пом. 22 січня 1649 р. Рим) — італійський художник епохи раннього бароко.
Алессандро Туркі | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Alessandro Turchi | ||||
| ||||
Народження |
1578 Верона | |||
Смерть | 22 січня 1649 | |||
Рим | ||||
Країна | Венеційська республіка | |||
Жанр | живопис | |||
Навчання | Феліче Брузазорчі | |||
Діяльність | художник, рисувальник | |||
Напрямок | живопис | |||
Твори | Death of Cleopatrad, The Floodd і Mystic Marriage of St. Catherined | |||
| ||||
Алессандро Туркі у Вікісховищі |
Життя і творчість
Був учнем веронского художника — маньєриста Феліче Брузазорчі (1539–1605). У 1603 почав працювати самостійно. У 1610 написав вівтарну картину для веронської церкви Св. Луки, в 1612 отримав замовлення від Веронської гільдії ювелірів на іншу вівтарну картину — « Мадонна і святі» (нині втрачена). Після цього покинув майстерню Брузазорчі і поїхав в Венецію. У 1616 переїхав до Риму, брав участь у створенні фресок в Квірінальському палаці і написав полотно « Христос, Магдалина і ангел» для кардинала Сципіон Каффареллі-Боргезе (нині — в галереї Боргезе). У Римі його живопис перебував під впливом творчості Карраччі, Караваджо та Гвідо Рені, при цьому художник пом'якшував гру світлих і темних тонів римських майстрів, переробляючи їх в дусі вивченої ним венеціанської школи живопису.
У 1619 написав вівтарне полотно « Сорок мучеників» для каплиці церкви Санто-Стефано в Вероні. Потім виконав ще ряд замовлень з релігійної тематики для римських церков (« Втеча до Єгипту», « Святе сімейство», « Св. Карло Борромеус»). Для графа Джанджакомо Джусті написав у 1620 році алегоричну картину « Меркурій і Афіна Паллада», а потім ще три полотна. У 1621 створив для французького кардинала Франсуа де Сурдіса картину « Воскресіння Христа» (нині в кафедральному соборі Бордо). У тому ж році закінчив картини " Св. Карло Борромео " та " Богородиця у Славі " для римської церкви Сан-Сальваторе.
У 1637 за підтримки кардинала Франческо Барберіні став президентом римської художньої академії ді Сан-Лука, в 1638 вступив в папську Академію віртуозів (Accademia dei Virtuosi). Створював свої живописні твори як на полотні, так і на інших матеріалах — на мармурі, штукатурці, кераміці. Його картини придбала низка колекціонерів-багатіїв і князів церкви, серед них кардинали Рішельє та Мазаріні, король Франції Людовик XIV і штатгальтер Нідерландів Вільгельм III Оранський.
Сестра Алессандро Туркі була дружиною художника Гіацинта Джиміньяні .
Галерея
- Бахус і Аріадна
- Цефал і Прокріда
- Оплакування Христа
- Христос і блудниця
- Втеча до Єгипту (Мадрид, Національний музей Прадо)
- Смерть Клеопатри (бл. 1640)
- Містичний шлюб св. Катерини (Париж, Лувр)
- Богородиця у Славі
- Танкред і Ермінія (бл. 1630)
Джерела
- Гос. Эрмитаж, каталог 1, «Западноевропейская живопись», Ленинград, Аврора, 1976
- Meyers Enzyklopädisches Lexikon; Bibliographisches Institut, Lexikonverlag, Mannheim/Wien/Zürich 1975, Band 24, S. 14.