Алжнєв Юрій Борисович

Народився у м. Кіровобад (нині — Гянжа, Азербайджан), дитинство пройшло на Полтавщині. Закінчив 1977 народно-оркестровий відділ Харківського державного інституту культури (нині — Харківська державна академія культури); 1989 — Харківський інститут мистецтв ім. І. Котляревського у класі композиції В. Золотухіна.

З 1992 музичний директор Харківського муніципального театру народної музики України «Обереги». Брав участь у II Всеукраїнському фестивалі «Золотоверхий Київ» з авторським концертом «Пробудження» (1998).

Працював художнім керівником сільського будинку культури (с. Перша-Старовірівка, 1970), концертмейстером заслуженого ансамблю танцю України «Квітка» палац культури ХЕМЗу (1974—1976) та концертмейстером Харківського державного академічного російського драматичного театру ім. О. Пушкіна (1976—1991), від 1991 — старший викладач, від 2000 — доцент ХДУМ ім. І. П. Котляревського..

• для симфонічного оркестру  — увертюра «Молодість Тракторобуду» (1981), поема Пролог" (1989);симфонія "Чорнобильська" (ред.2006), симфонія ланів "Оваста Перва" (за мотивами Велесової Книги, 2010), симфонія Священного каменя "Кургаль Шу-Нун" (2012).пісенна симфонія "За Чумацьким Шляхом..." (2014), скіфська симфонія "Екзампей ХХІ" (2018), сповідальна симфонія "Славлена дара" (2019),вальс для симфонічного оркестру "Відлуння" (2020), Потрійний концерт:"Неначе писанка село..." (скрипка, альт, віолончель) для скрипкових та ударних (2020), "ЗАПОРОГИ" симфонічна поема (2021), для великого симфонічного оркестру, "LIBERTAS - СВОБОДА!" суголосся - кантата на поезію Г.С.Сковороди (2021) для тенора, мішаного хора, парного симфонічного оркестру..
• для естрадного орк. — «Акварелі» (1976); "Метаморфози 52-61"
• для ударних, брас-квартету, синтезатора та фортепіано  — симфонієта «Спогади Матінки-Землі» (1987); для інстр. та фольк.-етногр. анс. — рапсодія «Золота пектораль» (1990), для брас квартету та ударних «Старий бастіон»(1987);
• для фортепіано  — «Ескізи» (1979), «Російський триптих» (1984), «Дума» (1985);
• для труби з оркестром  — Скерцо (1977), Концерт-каприччіо" (2020)
• для баяна  — Концертна п'єса (1977); Вальс - Рондо (2015)
• для оркестру народної музики - концертні фантазії: «Дергунець», «Українська в'язанка», «Троїста-Забрідська», «Святкова слобідська» (на укр. теми), «Пандухти» (на вірм. теми), «Дромореса» (на циганські теми), «Кубана» (на ісп.-кубинські теми), «Чабанські мелодії» (на литовські народні теми),"Чоккирліє" (на молдавські народні мелодії), "Осінній Ортачала..." (на грузинські народні мелодії), рапсодія на теми нардних мелодій греків Приазов'я «Вихід із Криму», концертна увертюра "Тноїм" ( на теми клезмерських, єврейських мелодій розповсюджених на Україні)
• для Національного академічного оркестру народних інструментів - "Клич Посвистача..." концерт -диптих для сопілки (2007),"Концерт-Кахтир для оркестру " в 3-х частинах (2009), "Полетів би-м на край світу..." (2019), "Орлом сизокрилим..." дивертисмент - рапсодія 5 частин (2020)

• для хору без супроводу — концерти: на канонічні тексти : «Слава Тобі, Господи!», «Співайте для Господа…»; хоровий концерт "Рідне около" в 3-х частинах, "Ще треті півні..." (концерт-диптих) на поезію Т.Шевченка, За неї Господа моліть..."(кантата) на поезію Т.Шевченка, для солістів і чоловічого хору в супроводі симфонічного оркестру (2018), для жіночого хору: "Пробудження", "Світання Оріанти" на народні слова: «Співомовки», «Дівич-сон» в 3-х частинах, «О Лелю!»
• пісні - суголосся: для тенора «Кобза моя», поезія П. Куліша, для баса "Над Дніпровою сагою..." поезія Т.Шевченка, для сопрано "Мати сіяла сон..." поезія Б.Олійника, для баритона "Як жити хочеться..." поезія О.Олеся;

• музика до театральних вистав.

• Деякі аспекти взаємодії в системі «музичний фольклор—композитор—виконавець» (нотатки композитора) // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: 36. наук. пр. — К., 1999. — Вип. 4;
• Традиційні музичні інструменти та сучасне оркестрове мислення (версія композитора) // Теоретичні та практичні проблеми культурології: 36. наук. праць. — Запоріжжя, 1999. — Вип. 2.

• Енциклопедія сучасної України. Т. 1. — К., 2001. — С. 380—381.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — ISBN 966-8259-08-4.
• Алжнєв Юрій Борисович // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 47

• Шаповалова Л. Авторська концепція жанру хорового концерту в творчості Ю. Алжнєва // Актуальні проблеми музичного і театрального мистецтва: Мистецтвознавство, педагогіка та виконавство. — К., 1999;
• Осипенко В. Про стильові особливості хорової музики Ю. Алжнєва // Теоретичні та практичні проблеми культурології: 36. наук. пр. — Запоріжжя, 1999. — Вип. 2;
• її ж. Структурно-семантичний інваріант хорового концерту (на матеріалі творчості Ю. Алжнєва). — Автореф. дис. канд. мист-ва. — X., 2005.

• Юрій Алжнєв на сайті Національної спілки композиторів України