Харківська державна академія культури

9 березня 1928 року на засіданні правління Харківського інституту народної освіти було заслухано й обговорено доповідну записку факультету політичної освіти про необхідність перетворення останнього в самостійний інститут. Майже через рік 10 вересня 1929 року факультет було реорганізовано в інститут політичної освіти[5]. До нього зараховано 140 студентів.

У серпні 1930 року інститут отримав назву Харківський інститут політичної освіти, а ще за рік — Всеукраїнський інститут комуністичної освіти. В його складі було сім факультетів: бібліотечний, книгопоширення, шкільно-курсовий, музейний, екскурсійний (туристичний), атеїстичний, агітмасовий.

У липні 1935 року інститут було перетворено в Український бібліотечний інститут, який складався з факультету підготовки працівників масових бібліотек та факультету підготовки працівників бібліотек для дітей. У середині 1939 року Всесоюзний комітет у справах вищої школи затвердив Статут Харківського бібліотечного інституту, згідно з яким інститут одержав назву «державного».

Під час Німецько-радянської війни за рішенням комісаріату освіти інститут було евакуйовано Кзил-Орду Казахської РСР, де він працював там при Харківському державному університеті на правах окремого факультету. У червні 1947 року — Державний Бібліотечний інститут поновлює свою роботу в місті Харкові.

В вересні 1950 року в інституті було відкрито факультет культурно-освітньої роботи.

У 1964 році інститут реорганізовано у Харківський державний інститут культури (ХДІК).

У 1979 році, під час святкування 50-річчя інституту, Уряд нагородив ХДІК Грамотою Президії Верховної Ради України.

В 90-ті роки ХХ ст. створюються нові факультети: документознавства та інформаційної діяльності, бібліотекознавства та інформатики, культурології, народного музичного мистецтва, режисерсько-хореографічний, до і після вузівської підготовки, по роботі з іноземними студентами. 8 червня 1998 року за постановою Кабінету Міністрів України № 818 на базі ліквідованого Харківського державного інституту культури створено Харківську державну академію культури (ХДАК)[6].

• Харківський інститут політичної освіти (1929—1930);
• Харківський інститут комуністичної освіти (1930—1931);
• Всеукраїнський інститут комуністичної освіти (1931—1935);
• Український бібліотечний інститут (1935—1939);
• Харківський державний бібліотечний інститут (1939—1941, 1947—1964);
• Харківський державний інститут культури (1964—1998);
• Харківська державна академія культури (з 1998).

Факультет соціальних комунікацій

До складу факультету соціальних комунікацій входять наступні кафедри:

• кафедра інформаційної, бібліотечної та архівної справи
• кафедра інформаційних технологій
• кафедра інформаційно-документних систем
• кафедра музеєзнавства і пам'яткознавства
• кафедра психології
• кафедра соціальної педагогіки.

Факультет запрошує до навчання за спеціальностями:

029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

231 Соціальна робота

027 Музеєзнавство, пам'яткознавство

Факультет культурології

До складу факультету культурології входять наступні кафедри:

• кафедра журналістики 
• кафедра культурології
• кафедра менеджменту культури та соціальних технологій
• кафедра іноземних мов

Напрям «Культурологія» (

Напрям «Менеджмент соціокультурної діяльності»

Напрям «Журналістика»

Факультет управління та бізнесу

До складу факультету управління та бізнесу входять наступні кафедри:

• кафедра менеджменту і адміністрування
• кафедра туристичного бізнесу
• кафедра соціальної психології
• кафедра філософії та політології

Забезпечує фахову підготовку у наступній галузі знань:

1. Менеджмент і адміністрування

за напрямом підготовки — Менеджмент (денна і заочна форми навчання).

Здійснюється економічна та адміністративна підготовка за освітніми ступенями: бакалавр, магістр. По закінченню випускники отримують кваліфікацію: бакалавр з менеджменту, менеджер-адміністратор;

магістр з менеджменту і адміністрування;

2. Сфера обслуговування

Спеціальність — Туризм (денна форма навчання).

Спеціалізація: Управління туристичною діяльністю.

Факультет музичного мистецтва

До складу факультету музичного мистецтва входять наступні кафедри:

• кафедра естрадного співу
• кафедра інструментів духового та естрадного оркестрів
• кафедра народних інструментів
• кафедра теорії музики та фортепіано
• кафедра українського народного співу
• кафедра хорознавства та хорового диригування

Спеціалізації: «Оркестрові духові та ударні інструменти». «Народний спів». «Народні інструменти». «Хорове диригування». «Музичне мистецтво естради». «Естрадний спів».

Факультет театрального мистецтва

Напрям «Театральне мистецтво» (денна, заочна форми)

Спеціалізації: «Режисура естради та масових свят». «Акторське мистецтво драматичного театру та кіно».

Факультет кіно-, телемистецтва

Напрям «Кіно -, телемистецтво» (денна, заочна форми)

Спеціалізації: «Режисура телебачення». «Телерепортерство». «Оператор телебачення».

Факультет хореографічного мистецтва

Напрям «Хореографія»

Спеціалізації: «Народна хореографія», «Сучасна хореографія», «Бальна хореографія».

У ХДАК відкрито аспірантуру за такими науковими спеціальностями:

• 231 Соціальна робота 
• 034 Культурологія 
• 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справ

ХДАК здійснює прийом в докторантуру за науковими галузями та спеціальностями: 

• 034 Культурологія 
• 029 Інформаційна, бібліотечна та архівна справа

Спеціалізовані вчені ради по захисту дисертацій:

• Спеціалізована вчена рада Д 64.807.01
• Спеціалізована вчена рада К 64.807.02

На балансі Академії утримується 5 навчальних корпусів та 2 гуртожитки. Навчальні аудиторії, лабораторії й кабінети розташовані в п'яти будинках, три з яких споруджені на початку XIX ст., а решта два — наприкінці XIX — на початку ХХ ст. Усі п'ять корпусів повністю пристосовані до навчальних потреб. Крім того, додаткові спеціалізовані хореографічні аудиторії, читальні зали й аудиторії для самостійної роботи студентів факультету музичного мистецтва з відповідним інструментарієм обладнані в нежитлових приміщеннях першого поверху гуртожитків академії. Навчальна площа будівель становить 12432 кв. м, тобто 8 м² на одного студента.

Академія має два гуртожитки загальною площею 15311, 7 м², у яких мешкають іноземні та іногородні студенти. В академії створена сучасна комп'ютерна база, репрезентована комп'ютерним центром, 13-ма навчальними лабораторіями (243 персональні ПЕОМ), комп'ютеризованою бібліотекою, які об'єднані в локальну мережу, що має вихід до internet по некомутованим телекомунікаційним каналам. Науково-педагогічний персонал академії плідно працює над створенням власного інформаційно-освітнього середовища (електронних версій програмно-методичних комплексів).

Із 1998 р. у ХДАК формують електронну повнотекстову базу даних підручників, навчально-методичних матеріалів і наукових праць викладачів та студентів, що уможливлює запровадження дистанційного навчання та перепідготовки фахівців.

Книжковий фонд бібліотеки становить 312.032 примірники, з них 196 007 навчальна література. У бібліотеці працює електронний каталог та 6 баз даних, у кабінетах і лабораторіях кафедр зібраний фонд спеціальних навчальних, методичних, довідкових та періодичних видань, розроблені макети інформаційно-пошукових систем.

Ректори:

• Ковпик Федір Терентійович (1947–1952);
• Євсєєв Олександр Іванович (1952–1970);
• Оприщенко Анатолій Лаврентійович (1970–1989);
• Шейко Василь Миколайович (з 1989).

Відомі випускники:

• Ківшар Таїсія Іванівна (народилася 1947, випуск 1969) — український історик бібліотечної справи, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф, педагог. Заслужений працівник культури України, доктор історичних наук), професор.
• Тернавський Михайло Якович (1934—1998, випуск 1968) — український поет і перекладач.
• Колосова Наталія Феоктистівна (1932—2010) — український бібліограф, кандидат педагогічних наук, професор.
• Анна Гуляєва — українська кіноакторка

Працюють чи працювали:

• Кучин Павло Захарович (* 1949) — український театральний режисер, заслужений артист України.
• Колногузенко Борис Миколайович (* 1948) — хореограф, професор, народний артист України.

• 1979 — грамота Президії Верховної Ради УРСР.
• 1999 — грамота Кабінету Міністрів України[7].
• 2004 — грамота Кабінету Міністрів України[8].
• 152 місце в рейтингу вищих навчальних закладів України у 2011 році «Топ — 200 Україна» («Дзеркало тижня.», № 20 від 04.06.2011 р.)
• 10 місце у щорічному рейтингу ВНЗ «Компас» («Сегодня» від 16.05.2012 р.)
• 9 місце (серед ВНЗ культури, мистецтва, дизайну) у рейтингу найкращих ВНЗ України, складеному Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України («Освіта України», № 26 від 25.06.2012 р.)

Місце академії в рейтингах ВНЗ України:

• Харківська державна академія культури: монографія: До 90-річчя з дня заснування / [авт.кол.: В. М. Шейко та ін.]. — Харків: ХДАК, 2019. — 254 с. — ISBN 966-8308-64-2.
• Харківська державна академія культури: до 80-річчя з дня заснування: монографія / М-во культури і туризму України, ХДАК ; авт. колектив: В. М. Шейко, М. М. Каністратенко, Н. М. Кушнаренко [та ін.]. − Х., 2009. − 195 с. : фотогр. − Бібліогр. : с. 190−193 (72 назви). − ISBN 978-966-8308-23-9.
• Харківська державна академія культури: До 70-річчя з дня заснування / Уклад. М. В. Дяченко, Н. М. Кушнаренко, А. В. Воловик та ін.; Ред. В. М. Шейко та ін. — Х.: ХДАК, 2000. — 215, [1] с.: іл.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• Офіційний сайт Харківської державної академії культури
• Харківська державна академія культури^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Факультет культурології
• Факультет Бібліотекознавства та інформатики Харківської державної академії культури