Алимова Альона Сергіївна
Альона Сергіївна Алимова (нар. 15 жовтня 1981, Маріуполь) — українська акторка театру та кіно, режисер, кліпмейкер. Відома за роллю Катерини у скетчкомі «Коли ми вдома» (2014—2018)[1]. Режисер фільму «Красива жінка» (2012, частина кіноальманаху «Україно, goodbye!»). У 2009 році знялася в рекламі, присвяченій боротьбі зі СНІДом[2]. У 2019 році дебютувала як акторка театру, зігравши в антрепризі «Дівич-вечір».
Алимова Альона Сергіївна | ||||
---|---|---|---|---|
Народилася |
15 жовтня 1981 (40 років) Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | акторка, кінорежисерка | |||
IMDb | nm4590546 | |||
Нагороди та премії | ||||
|
Життєпис
Батько — викладач вузу, викладав історію КПРС. Мати — лікар, працювала на швидкій допомозі. У дитинстві Альона хотіла стати лікарем, як і мама. Однак пізніше її пріоритети змінилися і дівчину потягнуло в мистецтво. Закінчила музичну школу по класу фортепіано. Також займалася танцями.
Після школи вступила на режисерський факультет в Київський національний університет культури і мистецтв. У 2006 році закінчила КНУКіМ, факультет режисура кіно і телебачення, майстерня Р. Н. Ширмана. Починала зі зйомок в кліпах у відомого режисера Алана Бадоєва. З 2000 року знімається в кіно. Першою значимою роботою став 90-серійний телефільм «Джамайка», в якому вона зіграла Інгу Самгіну, дочку головних героїв. Її героїня дочка багатих батьків, їй 18 років, вона — дурна блондинка, яка поступово набирається життєвого досвіду і розумнішає. Акторці найбільше запам'ятався фільм «Прикольна казка», в якому вона грала принцесу Нещасного королівства. «Ми знімали в Естонії, в знімальну команду увійшли як українські, так і естонські учасники. Це дуже добра казка, знята в хороших традиціях радянського кіно», — згадувала Альона.
Успіхом у глядачів користується скетчком «Коли ми вдома», в якому вона з 2014 року виконує роль безтурботної білявки, манікюрниці Каті . Її героїня — молода дівчина, яка захоплена тільки собою.
Реалізувала себе як режисер. В її активі короткометражні фільми «Лавсторі» і «Красива жінка». Стрічка «Красива жінка» стала призером Одеського кінофестивалю 2012 року, учасником «New York film festival 2013», «Кіношок Анапа» і «Кінофестивалю в Белграді». І при цьому після Євромайдану картина була заборонена в Україні. «Насправді, це романтична комедія, далека від політики. За сюжетом бібліотекарка закохується в зображення президента Віктора Януковича, який з білборда починає з нею розмовляти. Не дивлячись на відсутність будь-якого підтексту, фільм зняли з прокату», — розповідала вона.
Фільмографія
Рік | Проєкт | Роль |
---|---|---|
2019 | Підкидьок | Віра |
2017 | Діалоги | мати дівчинки з кошеням |
2015 | Ніконов і Ко | подруга Каті |
2014–2018 | Коли ми вдома | Катя Мельникова-Толмачова |
2014 | Розлучення і крапка | Олена Смирнова |
2014 | Гречанка | Ольга Середа |
2012-2016 | Онлайн | Олена дружина Віті |
2012 | Джамайка | Інга Самгіна |
2012 | Кузня зірок | Христина |
2010 | Ефросинья | Фрося |
2008 | Хімія почуттів | |
2008 | Донечко моя | |
2007 | Якщо ти мене чуєш | Маша, нова дівчина Германа |
2007 | Колишня | Саша |
2006 | Театр приречених | Галя Леско |
2006 | Золоті хлопці-2 | стюардеса |
2006 | Прикольна казка | Принцеса Нещасного королівства |
2006 | Повернення Мухтара-3 | Ольга |
2005 | Розлучення та дівоче прізвище | Інга |
2005 | Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової | Даша |
2005 | Повернення Мухтара-2 | дружина обікраденого бізнесмена |
2000 | До затребування | епізод |
Режисерська фільмографія
- 2011: проєкт «Україно, goodbye!»: «Красива жінка» («Бібліотекарка»)
Театр
Громадська позиція
У рамках спецпроєкту телеканалу СТБ на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова записала відео, на якому читає епізод його оповідання «Макари».[3]
Примітки
Посилання
- Біографія Олени Алимової на КиноПоиск
- Алимова на Кино-Театр.ru[недоступне посилання з червня 2019]