Алкетас Панагуліас

Алкетас Панагуліас (грец. Αλκέτας Παναγούλιας, 30 травня 1934, Салоніки — 18 червня 2012, В'єнн) — грецький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Алкетас Панагуліас
Алкетас Панагуліас
Алкетас Панагуліас в 1986 році
Особисті дані
Народження 30 травня 1934(1934-05-30)
  Салоніки, Греція
Смерть 18 червня 2012(2012-06-18) (78 років)
  В'єнн, Вірджинія, США
Громадянство  Греція
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1949-1951 «Аріс»
Професіональні клуби*
РокиКлубІгри (голи)
1951–1962 «Аріс»  ? (?)
1962–1965 «Грік Америкенс»  ? (?)
Тренерська діяльність**
РокиКомандаПосада
1967–1971 «Грік Америкенс»
1973–1976 Греція
1977–1981 Греція
1981–1983 «Олімпіакос»
1983–1985 США
1983 «Тім Америка»
1985–1987 «Олімпіакос»
1987–1990 «Аріс»
1991–1992 «Левадіакос»
1992–1994 Греція
1996–1998 «Іракліс»
1998–1999 «Аріс»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра

Народився 30 травня 1934 року в місті Салоніки. Вихованець футбольної школи клубу «Аріс». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1951 року в основній команді того ж клубу, в якій провів одинадцять сезонів[1].

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Грік Америкенс», за команду якого виступав протягом 1962—1965 років, паралельно навчаючись у Orange County Community College в штаті Нью-Йорк в 1962—1964 роках.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру у цьому ж клубі «Нью-Йорк Грік Америкенс», з яким тричі поспіль виграв Відкритий кубок США у 1967, 1968 і 1969 роках[2].

У 1972 році фахівець повернувся на батьківщину і увійшов до тренерського штабу Біллі Бінгема у збірній Греції, а вже наступного року Панагуліас самостійно очолив її.[3]. З невеликою перервою тренер пропрацював з національною командою вісім років. За цей час греки домоглися серйозного прогресу в грі і в 1980 році вперше в історії пробилися на чемпіонат Європи, який проходив в Італії, але на турнірі греки зайняли останнє місце у групі.

Після роботи зі збірною, Панагуліас очолив «Олімпіакос», який він двічі поспіль приводив до перемоги в чемпіонаті країни.[4] У 1983 році грек повернувся в США, де він був призначений на пост головного тренера місцевої збірної, паралельно тренуючи клуб «Тім Америка», що грав у НАСЛ[5]. Через рік Панагуліас керував збірною на домашніх Олімпійських іграх в Лос-Анджелесі, але і цього разу Алкетасу не вдалося вийти зі збірною з групи[6].

У 1985 році фахівець вдруге очолив «Олімпіакос» і повернув йому титул чемпіона країни. Після цього тренував клуби «Аріс» та «Левадіакос»

У 1992 році Панагуліас втретє став наставником збірної Греції і незабаром вперше вивів її на мундіаль. Втім після провального американського чемпіонату світу, де збірна програла всі три матчі з загальним рахунком 0:10, фахівець залишив «еллінів». Завершував свою тренерську кар'єру кар'єру в «Іраклісі» і «Арісі».

Подальше життя

У 2002 році Панагуліас був Президентом клубу «Аріс»[7]. У 2004 році відповідав за футбольний турнір на Олімпіаді в Афінах. Входив до міської ради рідного міста Салоніки. Кілька разів колишній тренер балотувався в грецький Парламент і Європарламент. В останні роки він працював інструктором ФІФА.

Був членом Американо-грецького інституту[8].

18 червня 2012 року Алкетас Панагуліас помер в США на 79-му році життя[9]

Титули і досягнення

Як тренера
«Нью-Йорк Грік Америкенс»: 1967, 1968 і 1969
«Олімпіакос»: 1981-82, 1982-83, 1986-87
«Олімпіакос»: 1987

Примітки
  1. Aris FC website Архівовано 17 липня 2006 у Wayback Machine.
  2. Obituary, Soccer America
  3. Greek National Football team site Архівовано 11 липня 2006 у Wayback Machine.
  4. Olympiacos web site Архівовано 1 липня 2006 у Wayback Machine.
  5. Team America is Taking Shape, The New York Times
  6. Obituary, The Washington Post
  7. ΣΚΑΪ ΒΙΒΛΙΟ, Αθλητική σειρά: Για πάντα πρωταθλητές, Τόμος 6 Άρης - Ποδόσφαιρο - Μπάσκετ, σελ 45, ISBN 978-960-482-022-1
  8. Annual Greece and Cyprus Trip also Features Awards Dinner.
  9. «Εφυγε» ο Αλκέτας Παναγούλιας (griechisch). Ethnos.gr. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 19. Juni 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.