ФІФА

Потреба в створенні єдиної організації для управління всім світовим футболом стала очевидною на початку XX століття зі зростанням популярності та кількості міжнародних матчів. Спочатку Футбольна Асоціація Англії очолювала процес врегулювання різних дискусійних питань зі створення, але ця робота була без прогресу; і тому право створити таку організацію випало на долю семи інших європейських держав. ФІФА було засновано 21 травня 1904 в Парижі, саме цей факт став причиною того, що в загальноприйнятих повній та скороченій формі використовується французька назва. Країнами-засновниками були Бельгія, Данія, Іспанія, Нідерланди, Франція, Швейцарія і Швеція; трохи пізніше цього ж року до ФІФА приєдналася Німеччина, а ще через рік Австрія, Англія та Італія. Першим президентом ФІФА був француз Робер Герен.

Літературний переклад українською — «Міжнародна федерація футболу асоціації», тобто різновиду футболу англійської Футбольної Асоціації. Всупереч поширеній думці, de football association, зовсім не означає — «футбольних асоціацій», що було б по-французьки — des associations de football.

Перші змагання під егідою ФІФА були проведені 1906 року, хоча особливих успіхів в організації змагань ФІФА не досягла. Цей факт, в комбінації з низкою економічних чинників привів до відставки Герена з поста президента і його заміни Деніелом Вулфоллом з Англії, яка на той час уже стала членом асоціації. Наступні змагання під егідою ФІФА — футбольний турнір на Олімпійських Іграх 1908 року в Лондоні були набагато успішнішими, хоча і виникли певні проблеми пов'язані з участю професійних футболістів в Олімпійських Іграх.

Членство ФІФА розширилося за межі Європи з прийняттям Південно-Африканського Союзу в 1909, Аргентини і Чилі в 1912 і Сполучених Штатів в 1913.

Під час Першої світової війни ФІФА пережила серйозні випробовування, тому що багато гравців відправилися на фронт, а можливість міжнародних переїздів для проведення турнірів була сильно обмеженою. Після війни, зі смертю Вулфолла, президентський пост обійняв голландець Карл Хіршманн. ФІФА була врятована від повного розвалу, але ціною цього був вихід з організації усіх чотирьох британських асоціацій, котрі не бажали брати участь у міжнародних змаганнях з їхніми недавніми ворогами.

Карта світу зі зазначеною приналежністю країн до конфедерацій

ФІФА — асоціація, яка була заснована згідно з законами Швейцарії. Її штаб знаходиться в Цюриху. Головним керівним органом ФІФА є Конгрес ФІФА — збори представників від кожної з національних федерацій, які входять до складу ФІФА. Конгрес збирається на звичайні сесії один раз щороку й на позачергові сесії, які проводяться один раз на рік з 1998 і дотепер, а також коли виникає потреба. Лише Конгрес може здійснити зміни в статуті ФІФА. Конгрес обирає президента ФІФА, її генерального секретаря й інших членів Виконавчого Комітету ФІФА. Президент і генеральний секретар — головні посадовці ФІФА. Вони відповідають за її щоденну адміністрацію, що провадиться Генеральним Секретаріатом, штат якого налічує 207 членів.

Виконавчий Комітет ФІФА під головуванням президента є головним організаційним органом для прийняття рішень на час засідання Конгресу. Міжнародна організаційна структура ФІФА також включає декілька інших органів, якими керують Виконавчий комітет чи створені Конгресом постійні комісії. Серед них — Фінансовий Комітет, Дисциплінарний Комітет, Суддівський Комітет тощо.

Крім її міжнародних установ (президентство, Виконавчий Комітет, Конгрес тощо) ФІФА створила конфедерації, які наглядають за футболом на різних континентах і в регіонах світу. Членами ФІФА є національні федерації, а не континентальні Конфедерації. Континентальні Конфедерації передбачені в статуті ФІФА. Національні федерації повинні бути членами і ФІФА, й конфедерації, до якої їхня країна належить географічно, для того щоб їхні команди могли кваліфікуватися до змагань ФІФА (з деякими невеликими географічними винятками, показаними нижче):

     AFC — Азійська футбольна конфедерація в Азії та Австралії

     CAF — Конфедерація африканського футболу в Африці

     CONCACAF — Конфедерація футбольних асоціацій Північної, Центральної Америки і Карибського регіону в Північній і Центральній Америці

     CONMEBOL — Південноамериканська футбольна конфедерація в Південній Америці

     OFC — Конфедерація футболу Океанії в Океанії

     UEFA — Союз європейських футбольних асоціацій в Європі.

Країни, територією яких проходить традиційна межа між Європою й Азією, взагалі мали право вибору конфедерації. В результаті багато трансконтинентальних країн, у тому числі Росія, Туреччина, Вірменія та Азербайджан, захотіли стати членами UEFA, попри те, що більша частина їхніх територій знаходиться в Азії. Ізраїль, хоча й повністю знаходиться в Азії, приєднався до UEFA 1994 року, після десятиліть ізоляції багатьма з його близькосхідних сусідів. Казахстан перейшов із AFC до UEFA 2002 року. Австралія була останньою країною, яка перейшла з OFC до AFC у січні 2006 року.

Гаяна і Суринам завжди були членами CONCACAF попри те, що вони є південноамериканськими країнами.

Жодній команді з OFC не дають автоматичної кваліфікації на Чемпіонат Світу. В нещодавніх кваліфікаційних циклах Чемпіонату Світу, переможець їх секції повинен був грати матчі плей-оф проти команди CONMEBOL — перешкода, яку Австралія традиційно не могла подолати. Можливо іронічно, що Австралія успішно пройшла кваліфікацію на Чемпіонат світу з футболу 2006 року, обігравши в такому плей-оф у серії після матчевих пенальті збірну Уругваю, тільки декілька місяців після того, як їй було надане право перейти в AFC. Починаючи з 2010 кваліфікаційного турніру переможець кваліфікації OFC отримає місце в фінальній групі кваліфікації AFC.

Загалом ФІФА визнає 207 національних федерацій і пов'язані з ними чоловічі національні команди, так само як і 129 жіночих національних команд; дивіться список національних футбольних команд і відповідні їм коди країн. Цікаво знати, що ФІФА має більше країн-членів, а ніж Організація Об'єднаних Націй. Рейтинг збірних ФІФА оновлюється щомісячно і визначає місце кожної збірної, в залежності від їх виступів у міжнародних змаганнях усіх рівнів і товариських матчів. Також існує рейтинг жіночих збірних ФІФА, який оновлюється щоквартально.

Жуль Ріме став третім президентом ФІФА в 1921 році. Під його голосуванням ФІФА провела два успішні олімпійські турніри, щоправда їхнім недоліком була відсутність збірних Англії і Шотландії. Успіх цих змагань і зростаюча популярність футболу дозволи ФІФА вперше серйозно замислитись про проведення свого власного регулярного Чемпіонату світу.

Вперше це питання було взяте на розгляд в 1928 році, а перший чемпіонат світу було проведено 1930 року в Уругваї, де збірна господарів стала володарем трофею, здолавши в фіналі своїх сусідів — збірну Аргентини з рахунком 4:2. Незважаючи на небажання участі європейських збірних через необхідність довгої подорожі й економічну кризу, що тривала на той час, турнір було визнано успішним і заплановано провести наступний турнір 1934 року в Італії. За винятком перерви, пов'язаної з Другою світовою війною, чемпіонати світу починаючи з 1930 і дотепер проводяться через кожні чотири роки.

Теперішнім чемпіоном є збірна Німеччини, яка перемогла в додатковому часі збірнуАргентини на останньому чемпіонаті (2014) в Бразилії. Наступний чемпіонат пройде в 2018 році в Російській Федерації.

Окрім Чемпіонату світу й Олімпійського турніру, ФІФА проводить Чемпіонати світу для гравців віком до 17 і до 21 років. У додаток до цього, ФІФА започаткувало Кубок Конфедерацій, змагання для чемпіонів кожної конфедерації (плюс збірної господарів і чемпіонів світу), яке проводиться через кожні чотири роки. Уперше цей турнір було організовано і проведено в Саудівській Аравії під назвою Кубок короля Фахда, тепер він служить прелюдією до Чемпіонату світу, з господарями Чемпіонату світу в ролі організаторів цього турніру — для кінцевого тестування спортивних споруд та інфраструктури змагань. Теперішнім володарем Кубку Конфедерацій є Бразилія, яка обіграла з рахунком 4-1 Аргентину на турнірі в Німеччині.

З розвитком жіночої гри ФІФА започаткувало Жіночий чемпіонат світу 1991 року й Жіночий чемпіонат світу до 20-ти років 2002 року (розпочатий, як змагання до 19 років, і тепер — до 20 років з 2006). Жіночий чемпіонат світу до 17-ти років розпочав своє існування з 2008 року.

Єдине велике клубне змагання під егідою ФІФА — Чемпіонат світу для клубів, його було заплановано, як натуральне розширення Міжконтинентального Кубку(змагання між клубними чемпіонами Європи і Південної Америки, яке в різні роки носило різні назви) з додаванням команд із усіх конфедерацій. Дебютне змагання 2000 року зустріли доволі холодно, і він не викликав великого інтересу до себе, тому наступний розіграш, що мав відбутися 2001 року, було скасовано. Три роки по тому турнір з коротшим переробленим форматом повернули для розіграшу 2005 року в Японії.

ФІФА також здійснює контроль над Чемпіонатами світу у модифікованих формах гри, зокрема пляжного футболу(Чемпіонат світу з пляжного футболу) і футзалу(Чемпіонат світу з футзалу).

Футбольні правила, за якими проводяться матчі, не перебувають у повній юрисдикції ФІФА; вони регулюються органом під назвою Міжнародна Рада Футбольних Асоціацій (англ. International Football Association Board (IFAB)). ФІФА має 50 % представництва в ньому (чотири місця і чотири голоси), інші чотири місця по одному голосу належать представникам футбольних асоціацій Англії, Шотландії, Уельсу і Північної Ірландії на знак вшанування неоцінимого внеску британців у створення і розвиток футболу.

12 грудня 2014 парламент Швейцарії у Берні 128 голосами проти 62 прийнято закон проти корупції та видмивання грошей, котрий також спрямований на посилення контролю над 65 спортивними організаціями, які базуються в країні, в тому числі ФІФА та МОК. Закон предписує банкам здійснювати контроль для виявлення незаконних фінансових трансакцій. Голова ФІФА Зепп Блаттер та інші керівники спортивних організацій, як, наприклад, глава МОК Томас Бах, кваліфікуються в законі як «Політично значущі особи». Це визначення, запропоноване міжурядовою Групою розробки фінансових заходів (FATF), застосовується до осіб, які займають посади, що можуть бути використані для відмивання грошей.

Досі міжнародні спортивні організації в Швейцарії управлялися як так звані «громадські об'єднання», яким покладалися податкові пільги, а швейцарські закони проти корупції на них не поширювалися. Цей привілейований статус ставив ФІФА, чия виручка в минулому році склала 1,4 млрд. USD, в один ряд з невеличкими громадськими організаціями.

Ініціатором нового закону виступив депутат парламенту від національно-консервативної Швейцарської народної партії Роланд Бюхель (Roland Büchel). В обґрунтуванні закону він пояснив, що корупційні скандали в спортивних організаціях, які прописані в Швейцарії, шкодять країні.

Кваліфікація спортивних керівників як «політично значимих осіб» (ПЗЛ) означає, що —

Зепп Блаттер в майбутньому буде ПЗЛ і його особистий помічник теж, а також члени Виконавчого комітету та інші посадові особи ФІФА будуть ПЗЛ[26]. Їх банківські рахунки, а також рахунки членів їх сімей повинні бути повідомлені швейцарськім властям. Це означає, що міжнародні спортивні чиновники, які базуються в Швейцарії і користуються банківською системою країни, матимуть в майбутньому той же статус, що і гірші диктатори у світі[27] — додав депутат Роланд Бюхель

Напередодні відкриття Конгресу ФІФА від 29 травня 2015 та запланових на ньому чергових виборів президента ФІФА, вранці 27 травня в Цюриху Прокуратура Швейцарії по запиту Міністерства юстиції США заарештовала 7 вищих посадовців ФІФА. Ще два чиновники ФІФА і 5 пов'язаних з ними бізнесменів були заарештовані в Америці — всього 14 функціонерів ФІФА, яким були висунуті офіційні звинувачення у корупції, рекеті, шахрайстві і відмиванні грошей[28]. Про початок офіційного розслідування діяльності керівництва ФІФА майже одночасно розпочали органи юстиції Швейцарії, США, Бразилії, Австралії та Інтерпол

• В липні 2018 відбулась масова медійна акція на Фейсбук-сторінці федерації, здійснена переважно українськими футбольними уболівальники і викликана переслідуваннями з боку федерації спортсменів хорватської футбольної команди на Чемпіонаті світу з футболу 2018 року, які записали відеозверненя зі словами «Слава Україні!».

• Thomas Kistner. Fifa-Mafia. Die schmutzigen Geschäfte mit dem Weltfußball. — Droemer Knaur Publisher, 2012. — 432 S. ISBN 978-3-426-27586-3

• Офіційний сайт