Алое товстолисте

Алое товстолисте[1] (Aloe brevifolia)  сукулентна рослина роду алое.

Алое товстолисте
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
Алое товстолисте (A. brevifolia)
Біноміальна назва
Aloe brevifolia
Mill., 1768
Варитети

Aloe brevifolia var. brevifolia
Aloe brevifolia var. depressa
Aloe brevifolia var. postgenita

Ареал Aloe brevifolia

Етимологія

Видова назва дана через коротке листя, від лат. brevis — короткий і лат. folius — листя.[2]

Морфологічний опис

Aloe brevifolia var. postgenita
Aloe brevifolia var. depressa

Багаторічна рослина. В компактній розетці до 15 см у діаметрі розміщене трикутне голубувато-зелене листя числом 30-40, ланцетне, 7-11 см завдовжки і до 2,5 см завширшки біля основи, без плям і смуг, у верхній частині без горбинки, знизу плоске і слабо роздуте, догори порожнє, посередині 0,6-0,9 см завтовшки, зовні у верхній частині шипувате, без ості; шипи по краях листа білуваті, 0,2-0,3 см завдовжки. Квітконіс простий, до 30 см заввишки, з численними криючими листками. Китиця щільна, до 15 см завдовжки і 8 см шириною. Квітки червоні, 3-3,5 см завдовжки, на коротких квітконіжках, 1,2-2,5 см завдовжки.

Місця зростання

Росте в прибережній смузі на вапнякових скелях, в саванах, на пагорбах, серед каменів в Капській провінції (ПАР) в районі з відносно великою кількістю опадів.

Культивування

У культивуванні невибагливе. Мінімальна температура — + 10 °C. Надає перевагу сонячному місцерозташуванню. Помірний полив впродовж всього року. В культурі майже не цвіте.

Див. також

Примітки

  1. Гайдаржи М. М., Нікітіна В. В., Баглай К. М. Сукулентні рослини. — К. — 2002. — 46 с.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)

Посилання

  • Bailey, L. H. & E. Z. Bailey. 1976. Hortus Third i-xiv, 1-1290. MacMillan, New York. (англ.)
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. v. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2). (англ.)
  • Bond, P. & P. Goldblatt. 1984. Plants of the Cape Flora, J. S. African Bot. suppl. vol. 13. (L Cape) (англ.)
  • Germishuizen, G. & N. L. Meyer, eds. 2003. Plants of southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14. (Pl SAfr ed2) (англ.)
  • Huxley, A., ed. 1992. The new Royal Horticultural Society dictionary of gardening. (Dict Gard) (англ.)
  • Reynolds, G. W. 1974. The aloes of South Africa, ed. 3. (Aloe SAfr) (англ.)
  • Walters, S. M. et al., eds. 1986 -. European garden flora. (Eur Gard F) (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
  • Webb, D. A. Aloe L. Flora Europaea 5, 19-21 (1980). (англ.)

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.