Альберто Хінастера

Професійну освіту Хінастера здобув у Національній консерваторії в Буенос-Айресі (1936—1938). Набув визнання як композитор ще у студентські роки, після концертного виконання сюїти з балету «Панамбі». 1941 р. Хінастера починає викладати у Національній консерваторії. Того ж року отримав замовлення з США написати балет на фольклорні теми «Естансія». На початку 40-х років за композитором закріпилася репутація найбільш талановитого та перспективного композитора сучасної Аргентини.

У 1945—1947 жив у США. 1948 року заснував консерваторію в Ла-Платі, де в нього навчався зокрема Астор П'яццола та Херардо Гандіні. До початку 50-х років Хінастера здобув світове визнання. Він дедалі частіше приїжджав до Європи. У 1958 заснував та очолив музичний факультет Аргентинського католицького університету. У 1962—1971 був директором Латиноамериканського центру вищої музичної освіти. Залучив до викладання в Аргентині чимало викладачів з Європи та Північної Америки. З 1971 року жив в Женеві[8].

Альберто Хінастера — автор опер та балетів, численних творів для симфонічного оркестру, фортепіано та гітари. Особливе місце у творчості займає вокальна та камерна музика[9].

Характерні риси творчості: вільна атональність, мікрохроматичні інтервали, кластери, серійна техніка, обмежена алеаторика, незвичайні способи вокального та інструментального звуковидобування та сучасне опрацювання фольклорних елементів[8].

• Альберто Еварісто пишався своїм каталонським походженням та часто наполягав, щоб його прізвище вимовлялося по-каталонськи, а саме — "Джінастера".
• Композитор знищив велику кількість своїх ранніх творів, вважаючи їх недосконалими.
• В ранні роки творчості найбільше захоплювався Стравінським та Дебюссі.
• Одна з пізніх опер "Беатріче Ченчі" була використана в інавгураційних концертах Кеннеді 1971 р.
• Хінастера написав музику до дванадцяти кінофільмів[10].