Альбер Коен

Народився 16 серпня 1895 на Корфу в єврейській родині, що походила з Франції, тож, не зважаючи на те, що Альбер Коен жив у Греції, його „домашньою“ мовою з дитинства була французька. Мати Альбера коена –Луїза Ферро, походила з Франції. Батько – Марк Коен, був промисловцем.

У 1900 році родина переїхала до Марселя, де й виріс Альбер. З дитинства він товаришував з майбутнім письменником Марселем Паньолем. У 1915-1919 роках студіював право у Женеві. 1919 року одержав швейцарське громадянство. З 1926 до 1932 року працював у дипломатичному відділі International Labour Organization в Женеві, а з 1939 року, як радник Міжурядової ради в справах біженців. Після недовгого перебування в Парижі Альбер Коен з 1940 до 1946 року як представник Єврейського агентства для Палестини ("Jewish Agency for Palestine") в Лондоні. З 1947 до 1954 року працював директором „Служби юридичного й дипломатичного захисту біженців“ при ООН у Женеві. Потім перейшов виключно на творчу роботу.

Твори Коена мають виразно автобіографічний характер, насамперед його автобіографічна трилогія: „Книга моєї матері“ (1954), „О, ви, людські брати (1954) та „Нотатники 1978“ та драма „Езекііль“, постановка якої відбулася в Комеді Франсез в 1933 році. Окрім того Коен написав героїко-комічну тетралогію „Солал“, яку багато дослідників розглядають, як його найважливіший твір. У Солалі сатиричними засобами Коен змальовує суспільство в стані деградації. Іронічні мотиви, міфотворення пристрасті поєднуються з ліричним возвеличенням жінки. У всіх творах Коена важливе місце займає єврейська тематика.

• 1968 року Коен одержав Велику премію Французької академії за роман Красуня господаря („La Belle du Seigneur“).

• Солал (роман-тетралогія)

1. Солал („Solal“).
2. Манжклу („Mangeclous“).
3. Красуня господаря („La Belle du Seigneur“).
4. Мужні („Les valeureux“).

• Книга моєї матері („Le livre de ma mère“).

• Jean Blot: Albert Cohen. 2-ге видання. Balland, Paris 1995, ISBN 2-7158-1079-2
• Albert Cohen ou „Solal“ dans le siècle. Albin Michel, Paris 1995, ISBN 2-226-07910-6 (Présences du Judaïsme; 16)
• Bella Cohen: Albert Cohen. Mythe et réalité. Gallimard. Paris 1991, ISBN 2-07-072324-0
• Ursula M. Egyptien: Die Heimatsuche eines Heimatlosen. Der Konflikt des Juden in der Diaspora, untersucht am Beispiel von Albert Cohen Reihe: Kölner romanistische Arbeiten NF, 78. Droz, Genf 2000, ISBN 2-600-00424-6 (в сервісі google books доступний повний текст)
• Roger Francillon: De Albert Cohen. In ders.: De la Seconde Guerre aux années 1970. Reihe: Histoire de la littérature en Suisse Romande; Bd. 3. Payot, Lausanne 1998, ISBN 2-601-03184-0, S. 343-353
• Denise R. Goitein-Galperin: Visage de mon peuple. Essai sur Albert Cohen. Nizet, Paris 1982, ISBN 2-7078-1013-4
• Barbara Honigmann: Albert Cohen. Eine Hommage. In dies.: „Das Gesicht wiederfinden“. Über Schreiben, Schriftsteller und Judentum. Hanser, München 2006, ISBN 978-3-446-20681-6 (Edition Akzente)
• Hubert Nyssen: Lecture d'Albert Cohen. 2. Aufl. Actes Sud, Arles 1986, ISBN 2-86869-123-4
• Alain Schaffner: Le goût de l'absolu. L'enjeu sacré de la littérature dans l'œuvre d'Albert Cohen. Champion, Paris 1999, ISBN 2-7453-0014-8
• Gérard Valbert: Albert Cohen, le seigneur. Grasset, Paris 1990 ISBN 2-246-41391-5
• Clara Lévy: Ècritures de l'identité. Écrivains juifs après la shoah. PUF, Paris 1998 ISBN 2-13-049686-5 (Albert Cohen, Albert Memmi, Georges Perec, Edmond Jabès, Romain Gary) S. 202 - 222.

• Atelier Albert Cohen – сторінка про Альбера Коена