Женевський університет

Жене́вський університе́т (фр. Université de Genève) — один із провідних вищих навчальних закладів Швейцарії, розташований у Женеві: один з найбільших та найстаріших університетів країни, заснований 1559 року Жаном Кальвіном як теологічна семінарія.

Женевський університет
46°11′56″ пн. ш. 6°08′40″ сх. д.
Назва латиною лат. Schola Genevensis
Тип державний науково-дослідницький університет
видавець відкритого доступуd[1] і comprehensive universityd
Країна  Швейцарія[1]
Розташування Женева, ШвейцаріяЖенева
Засновано 1559
Засновник Жан Кальвін
Ректор проф. Жан-Домінік Васалі
Студентів 14 489
Співробітників 5 200
Приналежність Коїмбрська група,
Членство у
  • Коїмбрська група, Асоціація університетів Європи[2] і arXiv.org[3]
    • Випускники Категорія:Випускники Женевського університету
    Штаб-квартира Женева
    Адреса Rue de Candolle 5
    Сайт www.unige.ch
     Женевський університет у Вікісховищі

    Центри та інститути

    Відомі випускники

    Батшева Кацнельсон — ізраїльський політик

    Українці

    Нобелівські лауреати

    В Женевському університеті навчались або працювали наступні лауреати Нобелівської премії:

    • Норман Анґель — Нобелівська премія миру, 1933
    • Гуннар Мюрдаль — Нобелівська премія з економіки, 1974
    • Даніеле Бове — Нобелівська премія з фізіології та медицини, 1957
    • Нільс Єрне — Нобелівська премія з фізіології та медицини, 1984
    • Моріс Алле — Нобелівська премія з економіки, 1988
    • Едмонд Фішер — Нобелівська премія з фізіології та медицини, 1992
    • Мартін Родбелл — Нобелівська премія з фізіології та медицини, 1994
    • Алан Хігер — Нобелівська премія з хімії, 2000
    • Вернер Арбер — Нобелівська премія з фізіології та медицини, 1978
    • Кофі Аннан — Нобелівська премія миру, 2001

    Див. також

    Примітки
    1. Directory of Open Access Journals — 2003.
    2. https://eua.eu/about/member-directory.html
    3. Our Members / Tier 6
    4. Мельничук Б., о. Сливка Р. Качалуба Михайло Олексійович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 54. — ISBN 966-528-199-2.
    5. Мушинка М. І. Качалуба Михайло // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. : І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : [б. в.], 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — С. 499—500. — ISBN 978-966-02-6472-4.

    Джерела і посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.