Альбом Тараса Шевченка 1858—1859 років

Альбом Тараса Шевченка 1858—1859 років, також відомий під назвою Корсунського (за місцем виконання окремих робіт) або Сулієвського (за прізвищем одного з колишніх власників) — рисунки 1858—1859 років, виконані Тарасом Григоровичем Шевченко в Україні. Це ескізи до офортів, над якими Шевченко почав працювати в Петербурзі з весни 1858 року, краєвиди, ескізи та етюди, виконані під час перебування Шевченка в Україні з червня до серпня 1859 року, та різні фольклорні записи. Повністю альбом не зберігся. Зараз відомо лише 13 розрізнених аркушів з 18 рисунками пером, тушшю, сепією та олівцем.

Вперше про альбом та його власника В. М. Лазаревського згадується в журналі «Киевская старина» [1], де сказано, що це

„Альбом рисунков пером, сепией и карандашом: виды в Мошнах, Черкасах, Межиричьи, Корсуни (хата, бережок, деревья), около Канева (низкий берег Днепра), этюды деревьев, два вида с подписью «в Лыхвыни» (Тульск. губ.). Рисунки пером: малороссиянки, идущие с водой от криницы, мулла перед раскрытой книгой“.

Згаданий тут пейзаж села Мошни не знайдений.

Другу згадку про фольклорні записи та рисунок «В Черкасах» з альбома Ф. Л. Сулієва опубліковано в журналі «Русский библиофил»[2]. В цьому ж році О. Новицький в книзі «Тарас Шевченко як маляр», посилаючись на відомості «Киевской старины», перераховує роботи з Корсунського альбома[3].

У «Повному виданні творів Т. Г. Шевченка»[4] зазначено, що залишки цього альбома в 1912 році були знайдені у Ф. Л. Сулієва, який купив його у Б. В. Лазаревського. В альбомі вже не було багатьох рисунків, які стали власністю інших осіб. Тут названо також ще один рисунок — «Стінка», який Шевченко виконав нібито під Сумами; відсутність репродукції з нього не дозволяє встановити, чи має на увазі автор однойменний рисунок Шевченка 1845 року, чи якусь іншу роботу.

Аркуші альбома, репродуковані у «Повному зібранні творів в десяти томах» під № 68, 70, 73, 75, 80, 83, мають рисунки на лицевій стороні і звороті. Всі малюнки альбома виконані на однаковому папері та мають однаковий розмір (з відхиленням в 2 — 3 мм). Дев'ять аркушів мають порядкову нумерацію (1, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11).

Альбом, що належав В. М. Лазаревському, перейшов у власність його сина — Б. В. Лазаревського, від якого окремі аркуші були придбані різними особами: три аркуші стали власністю Є. Є. Рейтерна, два — С. С. Боткіна, сім малюнків та фольклорні записи — Ф. Л. Сулієва.

Твори, які належали Ф. Л. Сулієву, пізніше зберігались в Київському міському музеї, Всеукраїнському історичному музеї ім. Т. Г. Шевченка, Галереї картин Т. Г. Шевченка; інші, що зберігались у всіх останніх власників, належали Державному російському музеєю, Інституту Тараса Шевченка, Галереї картин Т. Г. Шевченка.

Зараз усі 18 малюнків належать Національному музею Тараса Шевченка.