Суми

Су́ми — місто обласного значення в північно-східній частині України, на Слобожанщині, адміністративний центр Сумської міської громади, Сумського району і Сумської області. Місто лежить на берегах річки Псел при впадінні до неї річки Сумки. Населення міста становить 256,5 тис. осіб (01.01.2022), площа — 95,4 км². Суми поділяються на 2 міські райони: Ковпаківський і Зарічний.

Суми
Герб Сум Прапор Сум
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Сумська область
Громада Сумська міська громада
Код КАТОТТГ UA59080270010036634
Засноване 1652
Статус міста з 1780 року
Поділ міста 2 райони
Населення ▼ 256 474 (01.01.2022)[1]
 - повне ▼ 256 474 (01.01.2022)[2]
Площа 95,3858[3] км²
Густота населення 2762 осіб/км²
Поштові індекси 40000—40035
Телефонний код +380-542
Координати 50°54′43″ пн. ш. 34°48′12″ сх. д.
Висота над рівнем моря 138 м
Водойма річки: Псел, Сумка, Стрілка; озеро Чеха, Блакитні озера, Косівщинське водосховище
Назва мешканців сумчанин, сумчанка [⇨]
Міста-побратими Враца; Целле; Люблін; Ґожув-Велькопольський; Кутаїсі; Банська Бистриця; Мажейкяй; Сіньсян; Харбін; Чжуцзі
День міста перша субота вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Суми
До Києва
 - фізична 303 км
 - залізницею 350 км
 - автошляхами 338 км
Міська влада
Адреса 40030, Сумська обл., м. Суми, пл. Незалежності, 2
Вебсторінка Міська рада Сум
Міський голова Лисенко Олександр Миколайович

 Суми у Вікісховищі

Карта
Суми
Суми

Назва міста
Воскресенський собор — найстаріша споруда у Сумах (1702 рік)

При заснуванні в 1652 році поселення мало назву «Сумина слобода», після реорганізації слободи в місто — в 1656 році назву було змінено на «Сумин», протягом 1650—1660-х років буква «н» поступово зникла та місто отримало сучасну назву — Суми ( вимовафайл).

Існує декілька версій етимології назви міста:

  • найвірогідніше назва Сум походить від топонімів — назв річок Сума (тепер Сумка) та Сумка (тепер Стрілка), що є частою практикою при називанні поселень;
  • існує також легенда, що на березі річки Сумка (чи й у самій річці) перші поселенці знайшли 3 мисливські сумки з золотими монетами. Цей переказ знайшов відображення у міській символіці (на гербі та прапорі міста), а у травні 2008 року в середмісті Сум було відкрито символічний пам'ятний знак «Сумка»,
  • деякі дослідники схильні виводити назву міста від дієслова «сумувати», апелюючи до почуттів переселенців, що опинилися далеко від рідних земель[4].

Символіка

До офіційної символіки міста належать герб, прапор і гімн міста.

Герб Сум був розроблений герольдмейстером М. Щербатовим у 1776 році та затверджений 21 вересня 1781 року, відновлений 15 лютого 1991 року рішенням IV сесії міської ради Сум.

Прапор Сум являє собою квадратне полотнище смарагдового кольору, в центрі якого розташований герб міста, затверджено прапор 2004 року.

Гімн Сум затверджено 23 червня 2004 року, текст М. Гриценка, музика В. Козупиці.

Архітектурним символом Сум є «Альтанка» на Покровській площі. Символами міста також є: Спасо-Преображенський собор, Троїцький собор, Воскресенська церква й Іллінська церква.

Географія

Розташування

Суми знаходяться у північно-східній частині України, на берегах річки Псел при впадінні до нього річки Сумки, у межах Середньоруської височини. Через місто проходять автошляхи Н07, Н12, Р44, Р45, Р61, Т 1901, а також гілка Південної залізниці.

Клімат

Клімат Сум континентальний, зі м'якою зимою та теплим літом.

Температура

Середньорічна температура повітря становить 6,8 °С, найнижча вона у січні (мінус 6,3 °С), найвища — в липні (19,8 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 16,6 °С) зафіксована 1963 року, найвища (0,0 °С) — 2007 року. Найнижча середньомісячна температура в липні (16,6 °С) спостерігалася 1912 року, найвища (24,1 °С) — 1936 року. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 36,0 °С) зафіксовано 6 січня 1935 року, абсолютний максимум (39,9 °С) — 11 серпня 1907 року.

В останнє століття температура повітря в Сумах, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення. Протягом останніх 100 років середньорічна температура повітря підвищилася приблизно на 1,5 °С. Найтеплішим за всю історію спостережень виявився 2007 рік.

Опади й інші показники

У середньому за рік у Сумах випадає 675 мм атмосферних опадів, найменше — в лютому, найбільше — в липні. Мінімальна річна кількість опадів (228 мм) спостерігалася 1908 року, максимальна (886 мм) — 1973 року. Максимальну добову кількість опадів (89 мм) зафіксовано в червні 1912 року. У середньому за рік у місті спостерігається 154 дні з опадами; найменше їх (по 10) у вересні та жовтні, найбільше (18) — у грудні. Щороку в Сумах утворюється сніговий покрив, максимальна висота якого звичайно спостерігається в лютому.

Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 78 %, найменша вона у травні (64 %), найбільша — у грудні (89 %).

Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша — у грудні. Найбільшу повторюваність у місті мають вітри з південного сходу, найменшу — з півночі та північного сходу. Найбільша швидкість вітру — взимку, найменша — у липні-серпні. У січні вона в середньому становить 4,4 м/с, у липні — 3,1 м/с.

Клімат Сум (1949-2011)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,0 13,5 21,0 30,0 33,6 36,1 38,0 39,4 31,1 27,9 22,8 11,5 39,4
Середній максимум, °C −3,9 −3 3,0 13,1 20,3 23,7 25,4 24,5 18,3 10,9 3,0 −2 11,2
Середня температура, °C −6,3 −5,9 −0,7 8,1 14,6 18,1 19,8 18,6 12,9 6,6 0,3 −4,2 6,8
Середній мінімум, °C −9,3 −9,2 −4,2 3,3 8,8 12,6 14,5 13,1 8,0 2,8 −2,3 −6,8 2,6
Абсолютний мінімум, °C −34,2 −32,8 −27,8 −11,1 −3,9 0,9 5,0 4,0 −4,3 −11,7 −22,9 −29,5 −34,2
Норма опадів, мм 55.5 32.9 47.1 46.9 61.9 69.9 81.3 87.4 49.6 48.2 43.8 50.9 675.4
Кількість днів з опадами 20,7 18,4 15,7 9,9 9,2 8,7 7,1 5,7 8,9 11,9 16,2 21,1 153,5
Кількість сніжних днів 18 14 10 3 0 0 0 0 0 2 10 17 74
Вологість повітря, % 86.4 84.3 79.3 65.6 64.0 68.1 70.9 66.6 75.1 81.0 87.2 88.5 76.4
Джерело: Climatebase.ru[5] Weatherbase[6]

Ґрунти

Характерні сірі ґрунти, здебільшого поширенні темно-сірі опідзолені ґрунти та чорноземи.

Екологія

На ґрунти впливають повітряні викиди ПАТ «Сумихімпром». Хімічні аналізи свідчать про те, що у зоні аеротехногенного забруднення в результаті значних випадань і , які розсіюються у вигляді «кислотних опадів», кислотно-лужні показники змінюються у бік підкислення. Це характерно для обох типів ґрунтів. Також викиди кислотних опадів призводять до зменшення вмісту обмінних солей[7][джерело?].

Історія
Нагрудний знак 1-го Сумського гусарського полку, котрий починає свою історію 1651 року
Один з засновників Сум — полковник Герасим Кондратьєв
План Сум 1787 року
Ювілейна монета присвячена 350-річчю міста

Історія Сум почалася в результаті наслідків битви під Берестечком, коли 1651 року українські козаки під проводом Богдана Хмельницького зазнали поразки. Після чого Богдан Хмельницький дав указ людям переселятися зі правобережжя на Полтавщину та на прикордонні землі з Росією (тепер Слобожанщина). Протягом десятиліття 1651–1660 років на території сучасної Слобожанщини з'явилася велика кількість нових поселень — тоді окрім Сум були засновані такі міста як: Харків, Тростянець, Лебедин і багато інших поселень.

27 червня 1651 року, перед початком битви під Берестечком, було створено новий полк, козаки якого, скоріше за все, після переселення на Лівобережну Україну і заснували Суми 1652 року.

25 липня 1655 року царським указом у Сумах було дозволено поселитися 100 родинам селян і козаків-переселенців із містечка Ставища на Київщині, за однією з версій Герасим Кондратьєв прийшов у Суми разом із цією групою людей. Деякі історики вважають саме цю дату часом заснування Сум.

1 липня 1656 року було ухвалено рішення про перетворення Суминої слободи в місто Сумин (надалі місто Суми), і почато будівництво фортеці. Будівництво велося у 1656–1658 роках, керував ним московський воєвода Кирило Юрійович Арсеньєв, разом із ним до Сум прибуло 52 людей, які мали організовувати зведення фортеці. Метою будівництва фортеці був захист Слобідської України від набігів татар. Стіни фортеці було споруджено з дубових колод, під фортецею викопано підземний хід до води (до річки Псел) за допомогою якого у майбутньому під час облог місто забезпечувалося питною водою. Було насипано навколо фортеці вал і викопано глибокий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними: річки Псел, Сума і Сумка зі трьох боків опоясували місто. З півдня підступи до Сум захищав зроблений у 1658 році перекоп між Пслом і Сумкою (тепер Стрілка).

У 1658 році Суми офіційно стали центром Слобідського козацького полку. Полк очолив Герасим Кондратьєв.

Завдяки вигідному торговельному шляху, що йшов через Путивль на Москву, Суми швидко зростали.

У 1678 році місто разом із посадом займало ділянку оточену стіною довжиною 3426 саженей (7 кілометрів 400 метрів), а навкруги неї був рів довжиною 3500 саженей (7560 метрів). Сумська фортеця мала 27 башт (4 башти зі проїзними воротами та 23 глухі башти), також у стіні фортеці було ще 8 воріт.

У 1702 році завершується будівництво Воскресенської церкви — у теперішній час найстарішої споруди Сум, що збереглася.

Під час Північної війни, перед Полтавською битвою, зі 26 грудня 1708 року до 3 лютого 1709 року у місті перебував Петро І разом зі своєю ставкою. Саме в Сумах ним була підписана низка маніфестів та указів, проведена військова нарада, рішення якої радикально вплинули на подальший хід війни. За переказами, мешканці міста за розпорядженням Петра І «урочисто та пишно» зустрічали Новий — 1709 — рік.

За переписом населення 1732 року у Сумському полку мешкало 42 931 людей чоловічої статі. З них 3695 козаків, 13 918 підпомічників і 18 476 підданих. За етнічним складом населення було практично на 100 % українське, росіян було лише 14 осіб. У самих Сумах мешкало 3818 людей чоловічої статі: полкової старшини з дітьми та робітниками 115, козаків 610, сусідів у них 190, підпомічників 2704, попів зі причетниками 37, вчителів 12, старців 13, шинкарів 26, робітників на подвір'ях 98, росіян 14. Із жінками та дітьми населення міста становило приблизно 7 700 осіб.

Після скасування Слобідської автономії, у 1765–1780 роках Суми були центром Сумської провінції Слобідсько-Української губернії; в 1780 році Суми стали повітовим містом (до 1923 р.) з 1835 р. увійшли до складу — Харківської губернії.

Розвиток Сум припадає на другу половину XIX — початок XX століття — завдяки зростанню промисловості: цукрової (Суми стали одним із її осередків в Україні), а також машинобудування, металообробної та текстильної (фабрика сукна) галузей, торгівлі (відомі ярмарки — 3 рази на рік).

У 1877 році в Сумах було 153 будинки кам'яної та цегляної кладки, 1832 дерев'яних. Населення міста становило 15 534 чоловік (із них 74 католики). У Сумах було 7 товарних складів, 337 лавок і магазинів, чоловічі та жіночі гімназії та школи, станція Сумської залізниці. У власності міста було 1 074 десятин землі (11,7 км²). Мешканці займалися промисловістю та торгівлею. У Сумах було 876 ремісників (370 майстрів, 309 робітників, 260 учнів), із них 171 чобітяр, 136 кравців і 80 ковалів.

У 1878 в Сумах було 14 фабрик.

1923–1930 роки — Суми були округовим містом, із 1939 року — обласним.

Місто постраждало під час проведеного радянською владою Голодомору 1932—1933 років, померло щонайменше 5222 жителі Сум[8].

Значний розвиток Сум почався з 1950-х років — завдяки чималому зростанню промисловості: машинобудівної, хімічної, приладобудівної, харчової та легкої.

Новітня, за незалежності України (від 1991 року), історія Сум пов'язана з цікавим явищем — так звана «Студентська революція на траві», що відбулася в травні 2004 року, та стала для держави безпрецедентною. Тоді кілька десятків студентів із викладачами та батьками вийшли на мітинг у центрі міста з вимогою відставки губернатора Володимира Щербаня та начальника обласної міліції Миколи Плєханова. Наметове містечко, яке вони розбили, знесла міліція, кількох осіб, які там перебували, заарештували[9]. Ці сумські події стали не лише актом студентської непокори та боротьби за людські права, а й фактично виявилися предтечею Помаранчевої революції.

15 вересня 2015 року Верховна Рада України збільшила територію Сум на 753,58 га, затвердивши загальну площу міста 9 538,58 га. За ухвалення проєкту постанови № 2238а проголосував 251 депутат при мінімально необхідних 226. Територія Сум збільшена за рахунок 178 га земель, що перебувають у віданні Піщанської сільської ради Ковпаківського району Сумської області; 172,68 га земель Червоненської сільради Сумського району та 402,9 га земель Сумської міської ради. Таким чином, загальна площа Сум, яка становила 8785 га, затверджена Радою в 9 538,58 га, а Сумського району — 185 357,32 га.[10]

Населення
Проспект ім. Михайла Лушпи — «спальний мікрорайон» Сум

Станом на 2022 рік населення Сум становить близько 256 474 людей, а разом із підпорядкованими міськраді населеними пунктами — 272 тис. За національним складом близько 85 % населення становлять українці.

В історії існування міста були як періоди зростання чисельності населення так і зменшення, змінювався і національний склад. При заснуванні міста в 1652 році козаками-переселенцями, поселення було повністю українське, але з часом почала з'являтися російська діаспора. За даними першого перепису населення, проведеного 1660 року, Суми мали 2740 жителів. У 1650—1770 роках місто швидко розвивалося та населення його зростало, до 1770-х років Суми будучи найбільшим містом Слобожанщини мали вже близько 10 тис. населення будучи на той час одним із найбільших міст на території сучасної України. Та після скасування Слобідської автономії 1765 року, адміністративний та економічний центр Слобожанщини почав зміщуватися до Харкова, разом із тим Суми почали занепадати та населення міста протягом 1770—1850 років практично не зростало, так і залишалося 10-ти тисячним. У 1850 році в Сумах оселилася родина Харитоненків, завдяки цукровій індустрії та щедрому меценатству яких населення міста протягом 1850—1913 років зросло у 5 разів — до 50 тис. людей. У 1917—1943 роки через війни та голодомори населення міста зазнавало великих втрат і зростання практично не було. Після 1943 року Суми, будучи вже центром області, почали швидко розвиватися. За 1943—1993 населення міста зросло приблизно у 6 разів, досягнувши свого максимуму — 307 тис. За цей період також значно збільшилася російська діаспора міста. У 1993—2019 роках населення постійно знижувалося через демографічну кризу та важку економічну ситуацію в Україні.

Динаміка населення
  1660 1732 1773 1788 1850 1864 1870 1877 1888 1897 1904 1913 1926
Кількість мешканців. 2 740 7 700 9 380 10 495 10 256 13 000 14 126 15 534 16 827 27 564 30 500 50 391 44 200
  1939 1959 1970 1973 1979 1989 1993 1995 1997 1999 2001 2005 2006 2007
Кількість мешканців. 63 883 98 000 159 000 184 000 231 558 291 264 307 000 305 000 302 000 301 000 293 141 282 198 281 600
  2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2022
Кількість мешканців. 278 599 273 906 272 326 271 848 269 663 269 200 268 900 268 600 267 600 265 555 264 483 263 448 262 119 256 474

Національний склад

1926[11]1939[12]1959[13]1989[14]2001[14]
українці80,786,480,379,484,5
росіяни11,99,016,818,912,5
євреї5,52,91,30,70,2

Етнікон

Традиційна форма етнікону для жителів міста — сумчани та сумчанки.[15][16][17][18] Проте у 2004 році на запит секретаря міської ради Олександра Отамана Інститут української мови при Академії наук України відповів, що формою має бути «сум'яни», за аналогією «львів’яни, харків’яни».[18] Цієї ж думки дотримується і професор Олександр Пономарів,[16] а також Ірина Фаріон.[19][перевірити] Професор Іван Ющук стверджував, що форма «сумчани» утворена від назви річки Сумка, за якою названо місто, а форма «сум'яни» штучно створена за моделлю слова харків’янин, і не є літературною.[18]

Економіка

Обсяг реалізованої продукції обробної промисловості (робіт, послуг, 2009 рік) — 5,37 млрд грн.

Структура реалізованої продукції за основними видами промислової діяльності, %

  • Машинобудування — 63,4;
  • Хімічна та нафтохімічна промисловість — 11,5;
  • Виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів — 3,8.

Найбільші підприємства Сум:

  • Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання (засноване у 1896 р.; нині одне з найпотужніших підприємств хімічного та нафтогазоперекачувального машинобудування України; виробляє устаткування для одержання мінеральних добрив, спирту, каучуку, штучного волокна та пластмас, для вугільної, коксохімічної, харчової й інших галузей промисловості).
ВАТ «Сумихімпром»
  • Сумихімпром (основна продукція: сірчана кислота, діоксид титану, мінеральні добрива, пігменти, алюміній сірчанокислий, вапно, лакофарбова продукція тощо).
  • АТ "НВАТ «ВНДІкомпрессормаш»
  • Завод електронних мікроскопів та електроавтоматики «СЕЛМІ» (заснований 1959 року; основна продукція: різні типи електронних мікроскопів, мас-спектрометри, лічильники йонів тощо). Зараз підприємство не працює, перебуває у стадії банкрутства.
  • Червонозоряний цукрорафінадний завод (збудований 1869 року; 1970 року виробив 236 тис. т цукру).
  • Чавуноливарний завод «Центроліт».
  • Лікеро-горілчаний завод.
  • Молокозавод
  • Взуттєва фабрика
  • Сумський комбінат хлібопродуктів.
  • Сумський фарфоровий завод.
  • ТОВ "ВП «ПОЛИСАН» (один із провідних виробників лакофарбових матеріалів на українському ринку; випускає продукцію під торговими марками: Maxima, Farbex, Delfi, DekArt)

Торгові центри
  • ТРЦ «Атріум»
  • ТРЦ «Лавина»
  • ТРЦ «Мануфактура»
  • ТЦ «Євробазар»
  • ТРЦ «Київ»
  • Центральний універмаг м. Суми

Базари
  • Центральний Ринок
  • Ринок по вул. СКД
  • Ринок на 9-му мікрорайоні
  • Харківський ринок
  • Ринок «Привокзальний»
  • Сумський критий ринок

Транспорт
Сумський залізничний вокзал
Сумський тролейбус

Громадський транспорт Сум представлений автобусами, тролейбусами та таксі.

Об'єкти транспортної інфраструктури міста: залізничний вокзал, 2 автовокзали й аеропорт (фактично в міській межі).

Міжміське сполучення здійснюється залізницею, автобусами та маршрутними таксі. Відстань до столиці становить 338 км (автошлях Н07).

Найменування й індекси автомобільних доріг
  • Н07 — Київ-Суми-Юнаківка;
  • Н12 — Суми-Полтава;
  • Р44 — Суми-Путивль-Глухів;
  • Р45 — Суми-Краснопілля-Богодухів;
  • Р61 — Батурин-Конотоп-Суми.

Авіасполучення

Міський «аеропорт Суми» було засновано в 1978 році. Станом на 2019 рік він не приймає реулярних рейсів понад 10 років і є у напівзанедбаному стані. Але у «Державній цільовій програмі розвитку аеропортів України» Міністерства інфраструктури України, на період до 2023 року, присутні плани з ремонту злітно-посадкової смуги та реконструкції аеровокзального комплексу «аеропорту Суми».[20]

Залізниця

У Сумах, у межах міста діють два залізничні вокзали, які приймають потяги далекого прямування та приміські електропоїзди.

  • Залізничний вокзал Суми — станція Південної залізниці. Через Центральний залізничний вокзал міста Сум, курсує багато потягів міжміських напрямків, поєднуючи місто з Києвом, Харковом, Полтавою й іншими адміністративними одиницями України. Основними маневровими тепловозами на станції є: ЧМЕ-3 і ТГМ. Основними магістральними тепловозами та дизель-потягами є 2ТЕ116, ТЕП70, ДР1А, рейкові автобуси 620М. Вокзал станції Суми було капітально відремонтовано 2008 року.
  • Залізничний вокзал «Суми-Товарний». Приймає дизель-поїзди приміського значення.

Маршрутне таксі й автобуси

У 2011 році схема руху маршрутних таксі й автобусів у місті була змінена. Тепер у Сумах діють 23 маршрути в режимі маршрутного таксі та 13 автобусних маршрутів, які охоплюють усе місто та його околиці. Найуживанішою моделлю маршрутних таксі є Рута-25, автобусів — Богдан А092 та БАЗ А079 «Еталон». Також маршрутними таксі здійснюються регулярні пасажирські міжміські перевезення до: Києва, Харкова, Кременчука, Полтави, Дніпра.

Маршрути в межах міста та передмістя: Маршрутне таксі:

  • Маршрут № 1 «Роменська — Гамалія»
  • Маршрут № 2 «Ковпака — Прокоф'єва»
  • Маршрут № 3 «Аеропорт-Черепіна»
  • Маршрут № 4 «Аеропорт — Хіммістечко»
  • Маршрут № 5 «Роменська — Хіммістечко»
  • Маршрут № 6 «Хіммістечко — Ковпака»
  • Маршрут № 7 «Хіммістечко — Баранівка»
  • Маршрут № 8 «Василівка-Тополянська»
  • Маршрут № 9 «Добровільна — Прокоф'єва»
  • Маршрут № 10 «Косівщина — Черепіна»
  • Маршрут № 11 «Тепличний — Тепличний»
  • Маршрут № 12 «Тімірязівка — Тімірязівка»
  • Маршрут № 13 «Тепличний — Черепіна»
  • Маршрут № 14 «Тімірязівка — З.Вокзал»
  • Маршрут № 15 «СНАУ — Коледж СНАУ»
  • Маршрут № 16 «Ковпака — Баранівка»
  • Маршрут № 17 «Прокоф'єва — Хіммістечко»
  • Маршрут № 18 «Веретенівка — Черепіна»
  • Маршрут № 19 «Роменська — Ковпака»
  • Маршрут № 20 «Аеропорт — Ковпака»
  • Маршрут № 21 «Прокоф'єва — Прокоф'єва»
  • Маршрут № 22 «Веретенівка — Хіммістечко»
  • Маршрут № 23 «Тепличний — Тепличний»

Автобуси:

  • Маршрут № 51 «Піщане — Прокоф'єва»
  • Маршрут № 52 «Ковпака — Прокоф'єва»
  • Маршрут № 53 «Добровільна — Аеропорт»
  • Маршрут № 54 «Косівщина — Хіммістечко»
  • Маршрут № 55 «Роменська — Черепіна»
  • Маршрут № 56 «Ганнівка — Хіммістечко»
  • Маршрут № 57 «Роменська — Баранівка»
  • Маршрут № 57A «Баранівка — Центр»
  • Маршрут № 58 «Тополянська — Василівка»
  • Маршрут № 59 «Веретенівка — Баси»
  • Маршрут № 59A «Баси — Центр»
  • Маршрут № 60 «В.Піщане — Аеропорт»
  • Маршрут № 61 «Автовокзал — Хіммістечко»

Сумський тролейбус

Рух тролейбусів було відкрито в серпні 1967 за маршрутом № 1 «Червона площа — вул. Харківська — Хіммістечко». Протягом 1968—1969 були введені нові лінії від центру міста до спальних районів.

У 1969 році, в районі Хіммістечка, було закінчено будівництво першого тролейбусного депо в місті Суми.

Станом на початок 2010 року мережа сумського тролейбуса становить 18 маршрутів, на яких працювало близько 70 тролейбусів. З 2015 року у парку з'явилися нові тролейбуси Богдан Т701.17. Експлуатуюча мережу сумських тролебусів організація — КП «Електроавтотранс».

Міжміські автобуси

У Сумах автомобільні шляхи — найбільш поширений спосіб пересування. З автовокзалів міста Суми щодня відправляється в рейси велика кількість приміських і міжміських автобусів.

У Сумах діють дві автостанції:

  • Центральний автовокзал (вул. Степана Бандери 40);
  • Автостанція (Кузнечний проїзд, 1).

З центрального автовокзалу міста Суми відправляються автобусні рейси міжміського значення в найближчі області, а також у Київ, Хмельницький, Львів, Івано-Франківськ, Харків, Дніпро, Запоріжжя.

Міжміські автобуси з Сум забезпечуються мережею автостанцій «Сумиоблавтотранс» і дають можливість дістатися з центрального автовокзалу у всі куточки країни. Розклад автобусів у Сумах можна знайти на автовокзалі та на сайті місцевої ради. Пасажиропотік на центральному автовокзалі — 100 осіб на годину. Міжміські автобуси в Сумах постійно оновлюються, місцева рада регулярно закуповує нові машини, відкриваються нові маршрути безпосередньо з Сум, а також ті, що проходять через автостанцію Суми.

Медіа
Газети

«Ваш Шанс» (6,307 тис. чол.) — 52,96 %
«Панорама» (1,401 тис. чол.) — 11,76 %
«ДС-Экспресс» (4,199 тис. чол.) — 35,28 %

Телеканали
FM-радіостанції

Освіта
Сумський національний аграрний університет

Заклади вищої освіти

Заклади середньої загальної освіти

Заклади позашкільної освіти

Культура та відпочинок
Сумський обласний драмтеатр
Молодіжний центр «Романтика»
Сумська обласна філармонія

Суми є значним культурним осередком Слобожанщини і країни в цілому — в місті працюють театри, музеї, кіноустановки, культурно-освітні заклади, бібліотеки тощо[21].

Музика, кіно, клубні заклади

У Сумах працюють такі театри та музичні заклади:

Сумські будинки культури та клуби:

  • Палац дітей і юнацтва (вул. Соборна, 37);
  • Будинок культури АТ «НВО ім. Фрунзе» (пл. Горького, 5);
  • Будинок культури ЧРЗ (вул Привокзальна, 2);
  • Будинок культури «Хімік» (вул. Миру. 28);
  • Молодіжний центр «Романтика» (вул. Героїв Сумщини, 3);
  • Сумський міський центр дозвілля молоді
  • Нічний клуб «Діалог» (вул. Харківська, 30);
  • Нічний клуб «7 Sky» (вул. Замостянська, 1);
  • Нічний клуб «Luna» (вул. Інтернаціоналістів, 21);
  • Нічний клуб «Фортуна» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Alexandria» (вул. Черепіна, 27);
  • Нічний клуб «Toledo» (вул. Соборна, 44);
  • Нічний клуб «Модерн» (вул. Ковпака, 71);
  • Нічний клуб «San Remo» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Residencia» (вул. Кооперативна, 1);
  • Нічний клуб «Black & White» (пл. Покровська, 2);
  • Нічний клуб «Monti» (вул. Воскресенська, 9);
  • Нічний клуб «Modjo» (вул. Соборна, 48);
  • Нічний клуб «Marafet» (вул. Воскресенська, 6);

Міські кінотеатри:

  • кінотеатр «Дружба» (просп. Шевченка, 20) — головний і найбільший у місті (на 800 місць); значний культурний осередок, що ніколи не припиняв свою роботу від введення в експлуатацію 1972 року; перебуває у комунальній власності;
  • кінотеатр «Космос» (вул. Покровська, 12) — менший за розмірами (170 посадкових місць), затишний (м'які сидіння) та осучаснений (Dolby Digital), реконструкцію та переобладнання здійснено завдяки приватизації у 2-й пол. 2000-х років[22];
  • кінотеатр «Планета Кіно» (вул. Харківська, 2/2) — сучасний п'ятизальний кінокомплекс (на 600 глядачів), для кінопоказів використовуються провідні технології та обладнання Christie, Dolby і Kinoton.

Театри

Музеї

Найвідоміші сумські музеї й експозиції:

Сумський краєзнавчий музей
  • Обласний краєзнавчий музей (вул. Герасима Кондратьєва, 2) — найбільше зібрання предметів історії та культури Сумщини;
  • Обласний художній музей ім. Н. Онацького (Покровська пл., 1);
  • Муніципальна галерея («СМуГа», вул. Соборна, 27) — створена 2009 року, головним призначенням має ознайомлювати сум'ян і гостей міста з мистецтвом, насамперед сучасним, у формі виставок, культурних акцій, презентацій тощо;
  • Музей народної освіти області (Сумський педагогічний музей; вул. Прокоф'єва, 38) — створено 1984 року, міститься в приміщенні обласного управління освіти та науки. Працюють 4 музейні зали, які розповідають про початки та здобутки Сумщини на педагогічній ниві, зокрема про перший вищий педагогічний заклад України — Глухівський вчительський інститут (відкрився 1874 року), також про дошкільну освіту, розвиток творчої особистості дитини, окремі вітрини присвячені видатним педагогам і просвітителям, чиї діяльність і життєві шляхи пов'язані з Сумщиною. Сумський педагогічний музей уважається за рівнем другим після Київського педагогічного музею. Щороку його відвідують близько 10 000 осіб[23];
  • Будинок-музей А. П. Чехова (вул. Чехова, 79);
  • Музей розвитку банківської справи на Сумщині та історії грошей (вул. Петропавлівська, 57);
  • Музей історії альпінізму (вул. Миру, 24);
  • постійно діюча виставка скульптора І. П. Кавалерідзе;
  • постійно діюча виставка просто неба дерев'яних скульптур біля пляжа «Студяга».

Бібліотеки
Обласна наукова бібліотека

У місті діє центральна бібліотечна система, як для дорослих, так і для дітей — відповідно з окремими бібліотечними закладами та філіями.

Відомі бібліотеки Сум:

Бібліотеки працюють при освітніх, клубних і музейних закладах, зокрема значним бібліотечним закладом є Бібліотека Української академії банківської справи НБУ.

Спорт
Стадіон «Ювілейний»
Легкоатлетичний манеж СумДУ

У Сумах є спортивні секції, працюють манежі, арени, стадіони, басейни:

  • Легкоатлетичний манеж «Української академії банківської справи НБУ» (вул. Прокоф'єва, 32). Це домашня арена БК «Сумихімпром» і футзального клубу «Foodcentre-СумДУ».
  • «Ювілейний» стадіон (вул. Гагаріна, 9) — це домашнє поле ФК «Альянс», ФК «LS Group»
  • СК «Авангард» (вул. Праці, 3А) футбольний стадіон, у колишньому головна спортивна арена міста, до 2001 року, коли було завершено будівництво стадіону «Ювілейний».
  • Басейн СумДУ (вул. Римського-Корсакова, 2А).
  • СК «Олімп» (вул. Герасима Кондратьєва, 165) — тенісний корт і баскетбольне поле.
  • СК «Динамо» (вул. Герасима Кондратьєва, 32) — бокс і басейн

Парки
Парк Казка

Дитячий парк «Казка» було збудовано в 1985 році до 40-ї річниці перемоги СРСР над Німеччиною у німецько-радянській війні. У парку є декілька атракціонів, озера, фортеці, різноманітні скульптури казкових персонажів.

Парк імені Івана Кожедуба

Центральному парку культури та відпочинку в місті Суми присвоєно ім'я Івана Кожедуба. Також при вході до парку встановлено пам'ятник Івану Кожедубу до 350-річчя міста у 2004 році. Парк розкинувся на березі річки Псел, у парку є атракціони, різноманітні скульптури. Також у парку розташований стадіон «Ювілейний».

Об'єкти природно-заповідного фонду Сум

Ботанічні пам'ятки природи
Багатовікові дуби біля озера Чеха

Група екзотичних дерев, Дуб на вул. Олександра Аніщенка, Дуб на вул. Кондратьєва, Дуб на вул. Сергія Табали, Дуб на Петропавлівській, Липові насадження, Багатовікові дуби біля озера Чеха.

Ботанічні сади

Ботанічний сад СДПУ ім. А. С. Макаренка, Юннатівський (10 жовтня 2010 на території Сумського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді був створений Ботанічний сад «Юннатівський», який був оголошений об'єктом природно-заповідного фонду — ботанічним садом місцевого значення[24]).

Дендропарк

Сумський дендропарк.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

Басівський, Будинок-музей А. П. Чехова, Веретенівський, Парк ім. Асмолова.

Архітектурні й історико-культурні пам'ятки
Воскресенська церква
Спасо-Преображенський собор
Троїцький кафедральний собор

Архітектурне обличчя Сум, принаймні його центральної історичної частини, багато в чому визначили відомі архітектори кінця XVIII — початку XX століть, зокрема О. О. Палицин, П. А. Ярославський, М. Ловцов, О. В. Щусєв тощо.

Головними архітектурними пам'ятками Сум є:

У місті встановлено значне число пам'ятників і пам'ятних знаків, як за СРСР, так і в 1990—2000-ні (за незалежності України): Тарасу Шевченку, М. Щепкіну, цукрозаводчику-меценату Івану Харитоненку, І. Кожедубу, воїнам-афганцям, жертвам Голодомору 1932—1933 років тощо.

Особистості

Народилися

Проживали
Меморіальна дошка на будинку, де жив Олесь
  • Олександр Олесь — український поет і письменник (періодично від 1893 до 1917 рр.).
  • Вертинський Олексій Сергійович — актор. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. Народний артист України (2015).
  • Коляде́нко Дмитро́ Валерійович — хореограф, танцівник, співак, телеведучий. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна. на посаді артиста театру.
  • Левенець Ігор Анатолійович — актор, соліст-вокаліст. Працював у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді соліста-вокаліста театру. Народний артист України (2019).
  • Шукатка Андрій Андрійович — діяч ОУН, окружний провідник ОУН Дрогобицької та Сумської областей. Розстріляний нацистами у міській тюрмі 20 лютого 1943 року.
  • Архипов Герман Борисович — актор, режисер, продюсер, експерт журі Українських і Міжнародних театральних фестивалів, Член Національної спілки театральних діячів України (1993) та Міжнародного союзу діячів театру ляльок UNIMA-УКРАЇНА (2014), театральний педагог, професор, заслужений діяч мистецтв України (2016). Працював в Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді актора і режисера з 1988 по 1999.
  • Архипова Світлана Анатоліївна — солістка балету, хореограф, педагог, Член Національної спілки театральних діячів України (1993). Працювала у Сумському обласному академічному театрі драми і музичної комедії ім. М. С. Щепкіна на посаді солістки балету театру з 1992 по 2006.
  • Мартюшов Анатолій Іванович — актор, режисер. Працював у Сумському обласному театрі для дітей та юнацтва на посаді головного режисера театру. Заслужений діяч мистецтв України (1999).
  • Прихожай Володимир Іванович — композитор, піаніст, аранжувальник, педагог. Дипломант і лауреат міжнародних джазових фестивалів. У даний час (2020 р.) керує музичною частиною Сумського обласного театру для дітей та юнацтва. Заслужений діяч мистецтв України.

Бували в місті

Український філософ і поет Г. С. Сковорода (1760-ті), живописці К. О. Трутовський (1870-ті), В. Є. Маковський (1891), російський поет О. М. Плещеєв, композитор П. І. Чайковський (1871—79), письменник В. Г. Короленко (1902)[25].

Міста-побратими

З російськими містами Курськ, Бєлгород і Сєверодвінськ партнерські угоди були розірвані через агресію з боку РФ щодо України.[26]

Пам'ятний знак містам-побратимам Сум

Див. також

Виноски
  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  3. Постанова Верховної Ради України Про зміну і встановлення меж міста Суми і Сумського району Сумської області. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 25 вересня 2015.
  4. 43. Сумщина // Автомобільна прогулянка Україною., К.: Балтія-Друк, 2008, стор. 443
  5. Sumy, Ukraine Climate Data. Climatebase. Архів оригіналу за липень 30, 2013. Процитовано 21 січня 2013.
  6. Weatherbase: Historical Weather for Sumy, Ukraine. Weatherbase. Архів оригіналу за березень 5, 2020. Процитовано 21 січня 2013.
  7. Бібліографічні посилання Google Академія. scholar.google.com.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  8. Суми. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 18 червня 2020.
  9. У Сумах пройшла «Студентська революція на траві». на www.utro.ua. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 3 лютого 2011.
  10. Територія Сум збільшилася. ukranews.com. Українські Новини. 15.09.2015. Архів оригіналу за 25.09.2015.
  11. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
  12. Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Сумы. Архів оригіналу за 4 травня 2021. Процитовано 3 травня 2015.
  13. В. М. Кабузан — Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века — 1989 год. Архівовано 7 липня 2015 у Wayback Machine.
  14. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 травня 2015.
  15. СУМЧАНИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  16. Блог професора Пономарева: сумчани чи сум'яни?. BBC News Україна (укр.). 24 червня 2014. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  17. Сумчани чи сум'яни?. Цукр (укр.). 17 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021.
  18. Наталія Ісіпчук (20 жовтня 2015). Сумчани чи сум’яни: як правильно?. Сумщина. Процитовано 21 жовтня 2021.
  19. Фаріон, Ірина (2013). Мовна норма: знищення, пошук, віднова (укр.). Івано-Франківськ: «Місто НВ». с. 332. ISBN 978-966-428-290-8.
  20. В аэропорту Сумы за два года хотят построить новый терминал и реконструировать ВПП. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 16 липня 2019.
  21. Культура і мистецтво Сумської області[недоступне посилання з липня 2019] на Офіційний сайт Сумської обласної ради Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.
  22. Кінотеатр «Космос» (м. Суми) на www.kino.ukr.net. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 8 листопада 2009.
  23. Федорина Алла Учиться — завжди пригодиться. Перші дитячі ясла й педінститути зародились на Сумщині Архівовано 21 лютого 2015 у Wayback Machine. // «Україна Молода» № 185 за 7 жовтня 2009 року
  24. Рішення Сумської обласної ради п'ятого скликання від 15.10.2010. Архів оригіналу за 27.05.2014. Процитовано 29.05.2012.
  25. Лушпа М. П. Суми // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1984. — Т. 11, кн. 1 : Стодола — Фітогеографія. — 606, [2] с., [22] арк. іл. : іл., портр., карти с., стор. 60
  26. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 30 березня 2016.
  27. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання

Джерела

Література
  • Ми створювали Місто для людей: Про покоління сумчан, які за два десятиріччя (1970—1990) перетворили колись повітове містечко у сучасний обласний центр / [авт. кол.: А. Д. Бондаренко, М. Т. Ільченко, В. О. Гугля та ін.]. — Вид. 3-є, доопрац. — Суми: Мрія-1, 2018. — 135 с. — ISBN 966-566-695-0.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.