Альона

Альо́на — жіноче ім'я (рос. Алёна; біл. Алёна). Нині Альона - самостійне ім'я й не перекладається. Не слід плутати з іменем грецького походження Олена, з яким склались історичні зв'язки.

Це ім'я має стародавнє дохристиянське походження; руське, а можливо, навіть іще до Київської Русі. Давньоруська мова мала слово "алий", що означає ''яскраво-черваний'', ''ясно-червоний'', ''багряний'', ''кольору вранішньої зорі''. Дівчаток із прадавніх часів називали Альона, що значить ''світла'', ''яскрава'', ''рум'яна'', ''вранішня зоря'', ''воскресіння''.

Слід відзначити давнє усталене міфічне значення персонажа з іменем Альонушка та його використання в легендах і казках як уособлення відродження чи воскресіння після смерті, заподіяної ворогами. Персонаж Альонушка відігравав значну роль в язичницьких уявленнях про світ і був весняним символом відродження землі після зими, повернення сонця після ночі, перемоги життя над смертю, зростання довжини дня після весняного рівнодення (язичницький Новий рік). Цей міф та його персонаж були дуже стійкими в язичницьких віруваннях народів Київської Русі. Але міф про Альонушку перетинався з основними християнськими міфологемами воскресіння, очищення і перемоги над смертю. Після хрещення Русі відбувалось викорінення язичницьких ритуалів, традицій, легенд. Самі стійкі свята, легенди, ритуали та символи старої (язичницької) віри було замінено близькими за смислом християнськими. Ім'я Альонушка (Альона) теж замінене на християнське (грецьке) Єлена (Олена), яке мало наближено схоже значення - "світла, сяюча, смолоскип", або на Анастасія/Настенька (яке було близьке за смислом, і означало "воскресіння'', ''повернена до життя"). Відповідно, імені Альона немає в православних святках. Тому дівчаток, названих Альоною, хрестили як Єлена (Олена), або як Аліна.

Писемні джерела після хрещення Русі були створені християнськими книжниками та писцями. І язичницьку Альонушку замінили на Оленку чи Настеньку. У сучасних записах казок і легенд прийнято саме так називати Альонушку, керуючись традицією й вважаючи, що Оленка - це нібито переклад імені Альонушка. Хоча Альона є самостійним ім'ям і не перекладається.

Витіснене християнською традицією, ім'я Альона не ввійшло ні в православні святки, ні в «Словник російських особових імен», ні в "Справочник личных имён народов РСФСР".

За часів СРСР негативна для імені традиція збереглася, і в Україні дівчаток з іменем Альона намагались реєструвати як Олена. Але в той же час відомо багато випадків реєстрації у свідоцтві про народження (і в усіх подальших документах) саме імені Альона. Така плутанина з офіційною реєстрацією призвела до вживання імені Альона в побуті як домашнього чи дружнього імені для Олени. Протилежна тенденція називання Альони (за документами) іменем Олена/Лєна зустрічається досить рідко.

У XXI ст. Альона є повноцінним самостійним ім'ям.

Зменшені форми — Альонушка, Альонка, Альоночка, Аля, Льонушка, Льона, Льоночка, Льоля, іноді - Леся, Лесютка.[1].

Ім'я «Альона» не слід змішувати зі співзвучним західним ім'ям Алена, яке в більшості випадків має інше походження. Окрім того, біл. Алена (читається «Алє́на») є офіційним відповідником українському «Олена» та російському «Елена».

Крім того, існує єврейське ім'я Алона/Alona, яке є жіночою формою імені Алон (має значення "дуб").