Альтермодерн

Альтермодерн став ще одним кроком до подолання постмодернізму, кінець якого оголосили багато дослідників.[1]

Передумови для появи нового терміну Ніколас Бурро дав ще у 2005 році під час лекції на конференції Асоціації мистецтв Австралії та Нової Зеландії, де окреслив перші ключові моменти його майбутньої концепції. За його словами, художники перебувають у пошуках нової сучасності, заснованої на понятті перекладу (translation) локальних культурних цінностей і впровадження їх у світову мережу.[2]

Якщо модернізм початку двадцятого століття характеризується, як загально західний культурний прояв, а постмодернізм, як заснований на ідеях мультикультуралізму, витоках та ідентичності, то Альтермодерн, в свою чергу, висловлюється мовою глобальної культури.[3] Альтермодерн — це, свого роду, «синтез між модернізмом і пост-колоніалізмом».[4]

Альтермодерн заснований на креолізації, коли культури перетинаються, вбираючи частину одна одної, у протиставлення мультикультуралізму.

Також один з принципів альтермодерна — гетерохронія, коли людська історія мислиться не лінійно, а немов вона складається з кількох часів.[5] Витвори сучасних художників відображають переплетіння тексту та зображення, часу та простору. Художник подорожує по сучасним та сторичним періодам, виділяє з них деякі знаки, тем самим, обмірковуючи «тут та зараз». Він стає кочівником: у просторі, у часі і серед знаків.[6]

Альтермодерн включає у себе поняття гібридизації[7], коли сучасне мистецтво відображає намагання подолати національні кордони, стати мережею, гіпертекстом.

Митець альтермодерна має глобалізоване сприйняття, вільно перетинає культурні ландшафти.

Також термін "альтермоденр" є назвою однойменної виставки — Altermodern: Tate Triennial 2009.[3] На цій виставці були сформовані ключові «ідеї» альтермодерна, коло яикх і був збудований наратив: кордони, документальний фікшн (docu-fiction), енергія, гетерохронія, подорож, віаторизація, (від латин. «мандрівник»).[8]

1. Hutcheon, L. The Politics of Postmodernism. /New YorkLondon: Routledge, 2002. — 232 p.
2. Rabaté, J.-M. Crimes of the Future: Theory and its Global Reproduction. Bloomsbury Publishing USA, 2014. — 280 p. — ISBN 978-1441172877
3. Bourriaud, N. Altermodern. Tate Triennial 2009. London: Tate Publishing, 2009. — 224 p. — ISBN 978-1854378170
4. Foster, Hal. «Re:Post.» Art after Modernism: Rethinking Representation. Ed. Brian Wallis. New York: The New Museum of Contemporary Art, 1984. — 461 p. — ISBN 9780879235635

1. Altermodern: Tate Triennial 2009
2. Article: Altermodern? By Ernesto Menéndez-Conde
3. Notes on metamodernism
4. Altermodern explained: manifesto
5. Altermodern Explained by Nicolas Bourriaud
6. Altermodern: A Conversation with Nicolas Bourriaud