Аль-Ахталь
Аль-Ахталь ат-Таглібі, справжнє ім'я Гійас ібн Гаус (араб. الأخطل التغلبي, близько 640 — близько 710) — арабський поет. Належав до арабського християнського племені тагліб. Жив в Дамаску при дворах омейядських халіфів[4].
Аль-Ахталь | ||||
---|---|---|---|---|
араб. الأخطل التغلبي | ||||
Народився |
640[1][2][3] Аль-Хіра, Ірак | |||
Помер |
710[2][3] Джезіре | |||
Країна | Омеядський халіфат | |||
Діяльність | поет | |||
Мова творів | арабська[1] | |||
Жанр | панегірик, сатира і хамрійят | |||
Конфесія | християнство | |||
|
Ім'я
Ахталь — прізвисько, означає — «балакун» або «людина з довгими, висячими вухами». На жаль, час і причини отримання такого імені не відомі.[5]
Творчість
Багата поетична спадщина аль-Ахталя включає в себе політичну поезію, численні панегірики Омейядам і їх іракським намісникам. Блискучі полемічні вірші на адресу його суперника Джарір ібн Атіі принесли аль-Ахталю широку популярність в мусульманському світі. Аль-Ахталь був також великим майстром поезії про вино. Ці вірші відрізняються точністю і яскравістю деталей і часто виростають в живі і реалістичні картини дійсного життя, передають особисті переживання, радощі й прикрощі любові і дружби і т. П. Творчість аль-Ахталем зазнало впливу доисламской арабської поезії.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia Catalana, 1968.
- Ayyildiz, Esat (27 грудня 2017). El-Ahtal'ın Emevilere Methiyeleri. Ankara Üniversitesi Dil ve Tarih-Coğrafya Fakültesi Dergisi (тур.) 57 (2). ISSN 2459-0150. Процитовано 23 липня 2020.
- Гаркави А. Я. Сказания мусульманских писателей о Славянах и Русских: (с половины VII в. до конца X в. по Р. X.). — СПб., 1870.