Алюодит

Алюоди́т (рос. аллюодит; англ. alluaudite; нім. Alluaudit m) — мінерал, фосфат натрію, заліза і марганцю. Також — помилкова назва дюфреніту.

Алюодит
Загальні відомості
Статус IMA перевизначений (Rd)[1][2]
IMA-номер IMA1979 s.p.
Хімічна формула Na2(Fe3+, Mn2+)3[PO4]3
Nickel-Strunz 10 8.AC.10
Ідентифікація
Колір жовтий, буруватий або зелений
Сингонія моноклінна
Спайність досконала
Твердість 5—5,5
Густина 3,576
Інші характеристики
Названо на честь Франсуа Аллюодd[3]
Типова місцевість Varuträskd[4]
 Алюодит у Вікісховищі

Опис

Хімічна формула:Na2(Fe3+, Mn2+)3[PO4]3.

Містить (%): Na2О — 7,85; Fe2О3 — 20,23; MnO — 17,97; P2O5 — 53,95.

Сингонія моноклінна.

Трапляється в суцільних масах, зернистих, радіально-волокнистих, кулястих агрегатах.

Спайність досконала.

Колір жовтий, буруватий або зелений.

Густина 3,576.

Твердість 5—5,5.

Утворюється при оксидації варуліту або натрофіліту. Виявлено в родовищі Варутреск, Швеція. Рідкісний.

Різновиди

Розрізняють:

  • алюодит залізний (відміна алюодиту, яка містить понад 20 % Fe2О3);
  • алюодит марганцевистий (відміна алюодиту, яка містить більше марганцю, ніж заліза).

Див. також

Примітки

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А  К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Алюодит // Мінералогічний словник. К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Алюодит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.