Амдуат
Книга Амдуат, Ам-Дуат (єгип. трансліт. m-dwAt — «Про те, що в Дуат», досл. «Про те, що в славетному краю/потойбічному світі») — давньоєгипетський заупокійний літературний твір, відомий з періоду Нового царства. Один з найважливіших релігійних текстів, що використовувався як частина обов'язкового декорування стін гробниць фараонів, а з кінця Нового царства і в приватних похованнях.
Також тексти книги наносилися на папіруси, які супроводжували померлого при похованні, саркофаги, амулети тощо. Відповідно до вірувань єгиптян, ці тексти сприяли нормальному проходженню покійним підземного шляху, успішному подоланню суду Осіріса і відродженню до нового життя. Тексти у своєрідній фантастичній манері розповідають про дванадцять печер загробного світу, що проходить Сонце-Ра протягом дванадцяти годин ночі. Єгиптолог Джеймс Генрі Брестед називав «Книги Амдуат» «жахливою творчістю збоченою жрецької фантазії».
Найперша версія «Книги Амдуат», відома сучасним дослідникам, зафіксована на стіні похоронної камери Тутмоса I (XV ст. до н. е.), проте, імовірно, зміст книги сходить до древніших «Текстів саркофагів» періоду Середнього царства. Останні фрагменти «Книги Амдуат» датуються III ст. до н. е.[1]. Повний текст «Книги Амдуат» вперше був виявлений у гробниці Тутмоса III.
Див. також
Примітки
- Шлях до безсмертя / Наукова редакція: А. Р. Сущевський. — М. : «Східна література» РАН, 2002. — С. 69.
Література
- Лаврентьєва Н. В. Про один з ранніх списків книги Ам-Дуат: казус Усер-Амона. // Петербурзькі єгиптологічні читання 2007-2008 / Редактор А. Большаков. — СПб. : Видавництво Державного Ермітажу, 2009. — С. 148-158. — (Праці Державного Ермітажу XLV) — ISBN 978-5-93572-341-5.
- Лаврентьєва Н. СВ. Книга Ам-Дуат на «Анонімному папірусі» зі збірки державного музею образотворчих мистецтв ім. А. С. Пушкіна // Петербурзькі єгиптологічні читання 2007-2008 / Редактор А. Большаков. — СПб. : Видавництво Державного Ермітажу, 2009. — С. 159-163. — (Праці Державного Ермітажу XLV) — ISBN 978-5-93572-341-5.