Амоніт (роман)
«Амоніт» (англ. Ammonite) — дебютний науково-фантастичний роман Ніколи Ґріффіc, опублікований у 1992 році (ISBN 978-0-345-37891-0). Роман став переможцем літературної премії «Лямбда» у номінації ЛГБТ-фантастика та премії Джеймса Тіптрі-молодшого за наукову фантастику або фентезі, яке сприяє вивчення або розширює наше розуміння поняття гендеру.
«Амоніт» | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Ammonite | ||||
| ||||
Жанр | наукова фантастика | |||
Автор | Нікола Ґріффіc | |||
Мова | англійська мова | |||
Опубліковано | 23 грудня 1992 | |||
Видавництво | Дель Рей | |||
Видання | 23 грудня 1992 | |||
|
Сюжет
«Аммоніт» розповітає історію Марге Тайшана, антрополога та працівника державної установи, Ради з питань розселення та освіти (SEC). Вона посилається як представник SEC на планету Джіп (Планета Гренстома — відповідно «Джіп», похідна від англійської абревіатури «GP»). Декілька століть тому Джіп був колонізований людьми з Землі, але зв'язок з колонією був втрачений, і тепер планета є мішенню для переколонізації зловісною компанією Durallium (в основному називається як «Компанія»). За декілька років до початку подій, описаних у романі, компанія відправила на планету експедицію технічного персоналу та охорони (останніх називали «Дзеркала» через дзеркальні шоломи на їх бойових бронях); через короткий час всі чоловіки та багато жінок з експедиції померли від вірусу, також відомого як джіп, який був ендемічним для планети. У результаті планета була переведена під карантин, і жоден з членів експедиції, який вижив, не отримав дозволу на повернення. Одна з таємниць планети полягає в тому, що існує «автохтонне» населення, цілком жіноче й, очевидно, воно походить з первісної колонії.
Марге відправляється на Джіп не лише для вивчення культури аборигенів, але й також для випробування потенційної вакцини від вірусу джіпу. Вона здійснює подорож по Джіпу, проживаючи разом з декількома носіями культури аборигенів. Незадовго після початку своєї подорожі вона була захоплена та поневолена кочовими Ечайдаями, один з членів яких, Уайсні, вважає себе Духом Смерті, обраною представницею богині смерті, призначену для здійснення апокаліпсису. Після втечі від Ечайдеїв, потерпаючи від екстремальної зими, вона доходить до тихого села Оллфосс, де приєднується до сім'ї й перестає приймати вакцину, дозволяє проникнути вірусу до свого тіла й по-справжньому вивчає, що означає бути «рідною» (в тому числі і як тубільці здатні зачати дітей). Вона вивчає містичну дисципліну «пошук духу», а згодом стає «вієєрою», або мудрецем-подорожницею. Потім вона змушена опинитися в центрі конфлікту між «Дзеркалами» та «Ечайдаями» під керівництвом Уайсні. Марге припиняє конфлікт, але незабаром після цього компанія, вважаючи, що вакцина була невдалою, знищує космічну станцію, яка знаходилася на орбіті Джіпу, очевидно, щоб ізолювати людей на планеті. Проте Марге та «Дзеркала» вважають, що одного дня компанія повернеться, й вони мають бути готовими до цього повернення.
Адаптація до життя на Джипі, здається, є головною темою роману Ґріффіc, і не лише Марге, але й іншого персоналу компанії, які також зрештою змушені оселитися на Джіпі та пристосовуватися до культури, створеної її попередніми колоністами, щоб пристосуватися до навколишнього середовища планети.
Нагороди
Примітки
- 1993 James Tiptree, Jr. Award « James Tiptree, Jr. Literary Award. Процитовано 22 серпня 2016.