Амофос

Амофо́с (скорочено від амоній та фосфор) — складне добриво, що застосовується як ефективне джерело нітрогену та фосфору для рослин.

Основним компонентом амофосу є дигідрофосфат амонію NH4H2PO4, також в ньому може бути присутня невелика кількість гідрофосфату амонію (NH4)2HPO4 (діамофосу).

За об'ємами виробництва амофос є одним з найбільш поширених фосфатних добрив, поступаючись лише діамофосу.

Отримання

Складовими для отримання амофосу є безводний амоніак та ортофосфатна кислота, синтезована за методом вологого травлення:

Нині основним способом виробництва амофосу є метод компанії «Теннессі Веллі Ауторіті». Для підтримання водного балансу у реакційній системі вихідна ортофосфатна кислота повинна мати концентрацію, не меншу за 40% P2O5. Кислотою заповнюють ємність, обладнану мішалкою, — даний резервуар зветься переднейтралізатор (англ. preneutralizer). Зневоднений амоній пропускається дном ємності, розпочинаючи процес часткової нейтралізації кислоти. Тепло, що виділяється в результаті екзотермічної взаємодії, сприяє закипанню кислоти і вивільненню зайвої кількості води, утворюючи суспензію. Бажаним молярним співвідношенням NH3:PO4 є 1,4:1 — саме за цього значення розчинність продукту в даних умовах є найвищою. Витримуючи реакційну суміш у переднейтралізаторі, можна досягти вивільнення максимано можливої кількості води без втрати текучості суспензії. Зазвичай на виході з резервуару суспензія має температуру 115—125 °C і вміст води близько 16—20%. Далі вона подається на обертальні барабани для її висушування і гранулювання. Сюди ж поступово впорскується фосфатна кислота для досягнення рівного співвідношення NH3:PO4. Іншим варіантом є утворення початкової суспензії із співвідношенням 1:0,6 — вона також має прийнятну розчинність. В цьому випадку, для досягнення еквімолярності, на обертальні барабани подаватиметься додаткова кількість амонію.

Для виробництва амофосу негранулярного типу застосовується суспензія із співвідношенням N:P близько 1,3:1, яка поступово подається у контактний змішувач для взаємодії із кислотою та вивільнення води. В результаті утворюється порошкоподібний продукт із вмістом вологи 6%, залишкова кількість якої запобігає пилоутворенню і збільшує реакційну здатність амонію.

Застосування

Амофос є подвійним, азотно-фосфорним добривом. Він містить 10—12% нітрогену і 46—50% Р2О5 у добрерозчинній формі. Добриво є ефективним при застосуванні під усі культури, його можна вносити для підживлення ґрунтів із низьким вмістом фосфору і підвищеним вмістом калію.

До недоліків амофосу відносять незбалансований масовий вміст у ньому нітрогену і фосфору (1:4). Це певною мірою обмежує можливість його використання як окремого, чистого добрива, тому амофос використовують у складі тукосумішей, оскільки він добре поєднується із багатьма стандартними добривами. Маючи біологічну кислотність, амофос підкислює ґрунт.

Див. також
  • Діамофос

Джерела
  • Taylor Alan W. Fertilizers // Kirk-Othmer Encyclopedia of Chemical Technology. — 4th. — New York : John Wiley & Sons, 2004. — Vol. 10. — P. 230. — ISBN 978-0-471-48517-9. — DOI:10.1002/0471238961.0605182008150606.a01.pub2. (англ.)
  • Добрива та їх використання: Довідник. — К. : Арістей, 2010. — 254 с. — ISBN 978-966-381-021-8.
  • Химический энциклопедический словарь / Под ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энциклопедия, 1983. — 792 с. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.