Амфіон
Амфі́он (грец. Αμφίονας) — син Зевса й фіванської царівни Антіопи, брат Зета, один із давньогрецьких музик. Одразу після народження брати-близнята за наказом їхнього дядька, фіванського царя Ліка, були покинуті напризволяще, їх виховали пастухи. Змужнівши, брати захопили Фіви і вбили злого володаря, а його дружину Дірке прив'язали до рогів лютого бика. У Неаполі є відома мармурова скульптура «Фарнезький бик» Амфіон і Зет оточили Фіви мурами (каміння, зачароване грою А. на лірі, саме складалося в мури). Обидва брати відзначалися надзвичайною силою. Дружина Амфіона Ніоба народила йому семеро синів і сім дочок. Після втрати всіх дітей А. покінчив життя самогубством. (Варіант: А. вбили Аполлон і Артеміда, коли він намагався захопити їхній храм.) В історичний час А. і Зета шанували у Фівах як місцевих героїв, «фіванських Діоскурів».
Амфіон | |
---|---|
Посада | король Фівd |
Батько | Зевс[1] |
Мати | Антіопа[1] |
Брати, сестри | Зеф |
У шлюбі з | Ніоба[1][2][3] |
Діти | Sipylusd, Amyclasd, Хлорида, Alphenord, Damasichthond, Ismenusd, Tantalusd, Phaedimusd, Ilioneusd, Amphiond, Neaerad, Amaleusd, Archenord, Archemorusd, Astycrateiad, Astynomed, Astyoched, Chiasd, Cleodoxad, Klytiad, Etodaead і Eupinytusd |
Від часів Евріпіда в літературній традиції брати є втіленням двох життєвих начал — діяльного (Зет) і споглядального (Амфіон). Міф про Амфіона й Зета відбито в живописі (Дж. Б. Тьєполо) та в музиці (Б. Галуппі, Л. Керубіні, А. Онеггер).
Амфіон — владар беотійського міста Орхомена, дід Нестора.
Примітки
- Амфион // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 686.
- Любкер Ф. Amphio // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 80–81.
- Любкер Ф. Niobe // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 921–923.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок