Аміакопровід
Аміакопро́від — газопровід, призначений для транспортування аміаку. У світі існує кільканадцять таких продуктопроводів, п'ятим з них є єдиний в Україні аміакопровід Тольятті — Одеса.
Аміакопровід Тольятті — Одеса
Першу чергу введено у жовтні 1979 — 800-кілометровий трубопровід «Горлівка — Одеса». Трубопровід прокладено у 1981 р. і разом з хімічним підприємством «Тольяттіазот» (ТоАЗ) є результатом радянсько-американської співпраці. Аміак передається від ТоАЗ до Одеського припортового заводу (ОПЗ) у м. Южне, де завантажується в танкери та транспортується до заводів американської нафтової компанії «Occidental Petroleum». Власником «Оксидентал Петролеум» на час збудови був Арманд Хаммер, відомий своїми давніми зв'язками з радянським керівництвом. Довжина трубоопроводу 2417 км, з них 1021 км проходить по території України. Оператором російської частини є ВАТ «Трансаміак», української — ДП «Укрхімтрансаміак». Трубопровід має гілку до ВАТ «Концерн Стирол» у м. Горлівка. Потужність аміакопроводу до 2,5 млн т на рік. Аміак знаходиться у рідкому стані під тиском до 35 атмосфер з температурою 4 °C. Для запобігання корозії в аміак додано 0,4 % води. Діаметр виготовленої у Франції труби 355 мм, товщина 8 мм, вона пролягає на глибині 1,4 м (порівняно з 0,8 м для нафтопроводів). В місцях перетину водоймищ та вологого ґрунту трубопровід має подвійну трубу товщиною 13 мм з прошарком азоту. Задля безпеки аміакопровід прокладено не ближче одного кілометру до населених пунктів (у США, де існує кілька аміакопроводів, такої вимоги нема). Крім того, кожні 5 км труба має автоматичні крани на випадок аварійної ситуації.
