Анатоліс Ґорбуновс
Анатоліс Ґорбуновс (Анатолій Валер'янович Горбунов) (латис. Anatolijs Gorbunovs; нар. 10 лютого 1942) — латвійський політичний діяч, останній Голова Президії Верховної Ради Латвійської РСР (1988—1990) і перший глава держави незалежної Латвії (до обрання президентом Ґунтіса Улманіса 1993 року).
| Анатоліс Ґорбуновс латис. Anatolijs Gorbunovs рос. Анатолий Валерианович Горбунов | |||
.jpg.webp) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 27 липня 1989 — 6 липня 1993 | |||
| Попередник: | Відновлення незалежності | ||
| Наступник: | Ґунтіс Улманіс | ||
| Народження: |
10 лютого 1942[1] (79 років) Pildad, Лудзенський край, Латвія | ||
| Країна: | СРСР і Латвія | ||
| Освіта: | Ризький технічний університет | ||
| Партія: | Latvian Wayd і КПРС | ||
| Нагороди: |   | ||
Біографія
Народився 10 лютого 1942 року в селі Пілда (нині — Лудзенський край, Латвія), у родині російських старообрядців.
У 1970 році закінчив Ризький політехнічний інститут (РПІ), у 1978 році — Академію суспільних наук при ЦК КПРС. З 1959 року працював в радгоспі «Нікраце» Скрундского району Латвійської РСР, інституті «Латгіпросільбуд» і Ризькому політехнічному інституті.
У 1969 — секретар комітету комсомолу Ризького політехнічного інституту, потім 1-й секретар Кіровського районного комітету ЛКСМ Латвії у місті Ризі. З 1974 року — завідувач відділу, потім 1-й секретар Кіровського районного комітету Компартії Латвії (КПЛ) у Ризі. З 1982 — секретар Ризького міського комітету КП Латвії.
З 1984 — завідувач відділу адміністративних органів ЦК КП Латвії. З 1985 — секретар ЦК КПЛ з питань ідеології. 6 жовтня 1988 року був призначений Головою Президії Верховної Ради Латвійської РСР. У 1988 році підтримав Народний фронт Латвії, пізніше виступив за відновлення незалежності республіки.
З моменту проголошення відновлення незалежності Латвії у 1990 році і до обрання президентом Ґунтіса Улманіса у 1993 році був номінальним главою держави як голова парламенту. У 1993 році став одним із засновників партії «Латвійський шлях». Був депутатом п'ятого і сьомого сеймів Латвії від цієї партії.
У 1993—1995 роках — голова Сейму Латвії. З 1996 по 2002 роки був міністром середовища і регіонального розвитку в 3-х урядах, міністром зв'язку у 2-х урядах і недовгий час був міністром економіки Латвії. Очолював латвійську делегацію в латвійсько-російської міжурядової комісії. У 1999 році висувався в президенти.
З 2003 року — голова ДАТ «Latvijas valsts meži» («Латвійські державні ліси»).
Одружений, є син і онук.
Нагороджений орденом Трьох зірок (2005) та Пам'ятним знаком учасника барикад 1991 року.
Примітки
- Munzinger Personen
Посилання
- Ґорбуновс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- На посту — Анатолий Горбунов
- Biogrāfija Saeimas portālā
- Latvijas Komunistiskās partijas CK biroja sēdes protokols Nr.47 par 1987.gada 23.augusta demonstrācijām Rīgā
- Triju Zvaigžņu ordenis, Anatolijs Gorbunovs (Latvian). gramata21.lv.