Англо-італійський кубок
А́нгло-італі́йський ку́бок (англ. Anglo-Italian Cup, італ. Coppa Anglo-Italiana) — футбольний турнір, що проводився між клубами Англії та Італії.
Історія
Англо-італійський кубок проводився з 1969 року, коли «Свіндон Таун» переміг у Кубку футбольної ліги, але не зміг брати участь в Кубку Ярмарків, так як грав у Третьому англійському дивізіоні. Розіграш кубка був припинений в 1973 році, але вже в 1975 році змагання з такою ж назвою було відновлено, тільки вже для напівпрофесійних команд. Останній розіграш Англо-італійського кубка для напівпрофесіоналів відбувся у 1987 році. У 1992 році кубок був відновлений між професійними клубами других дивізіонів Англії та Італії. Але через чотири сезони, в 1996 році, розіграш кубка був остаточно завершений через повну байдужість команд до цього турніру і збільшення кількості хуліганських дій між фанатами.
Регламент
Спочатку обидві країни (Англія та Італія) виставляли по шість команд, які не були заграні у євротурнірах. Вони утворювали три групи, по дві команди від кожної країни. Матчі в групі проводилися у два кола, але команди з однієї країни один з одним не грали. Після закінчення групових змагань складався рейтинг команд для кожної країни по сумі набраних очок і забитих голів. Лідери даного рейтингу зустрічалися між собою у фінальному матчі.
У 1973 році регламент турніру змінився. Обидві країни виставляли по 8 команд, які ділилися на дві групи по 4 команди від кожної країни. У групі кожна команда грала з усіма командами з іншої країни по одному матчу. За підсумками чотирьох матчів складалися дві турнірні таблиці за кількістю набраних очок для кожної групи кожної країни — англійська та італійська рейтинги. Переможці кожного рейтингу виходили у півфінали, де грали з переможцем рейтингу іншої групи своєї країни — англійський та італійський півфінали. Таким чином, у фінал виходили італійська та англійська команда. Але і цей регламент був у турніру всього на один розіграш.
Починаючи з 1976 року Англія і Італія знову стали заявляти в турнір по 6 клубів. Команди ділилися на три групи по два клуби в кожній групі від країни. Кожен клуб грав чотири гри з командами іншої країни, два вдома і два в гостях. За підсумками цих чотирьох ігор складався рейтинг команд за набраними очками для кожної країни з усіх груп. Переможці груп грали між собою у фіналі.
Фінали
Сезон | Переможець | Рахунок | Фіналіст |
---|---|---|---|
Професійні змагання | |||
1970 | Свіндон Таун | 3:0 | Наполі |
1971 | Блекпул | 2:1 | Болонья |
1972 | Рома | 3:1 | Блекпул |
1973 | Ньюкасл Юнайтед | 2:1 | Фіорентіна |
Напівпрофесійні змагання | |||
1976 | Монца | 1:0 | Вімблдон |
1977 | Лекко | 3:0 | Бат Сіті |
1978 | Удінезе | 5:0 | Бат Сіті |
1979 | Саттон Юнайтед | 2:1 | Чієті |
1980 | Трієстіна | 0:0 (пен. 5:4) | Саттон Юнайтед |
1981 | Модена | 4:1 | Пул Таун |
1982 | Модена | 1:0 | Саттон Юнайтед |
1983 | Козенца | 2:0 | Падова |
1984 | Франкавілла | 2:0 | Терамо |
1985 | Понтедера | 2:1 | Ліворно |
1986 | П'яченца | 5:1 | Понтедера |
Професійні змагання | |||
1992/93 | Кремонезе | 3:1 | Дербі Каунті |
1993/94 | Брешія | 3:1 | Ноттс Каунті |
1994/95 | Ноттс Каунті | 2:1 | Асколі |
1995/96 | Дженоа | 5:2 | Порт Вейл |
Посилання
- Англо-Італійський кубок на сайті RSSSF (англ.)(англ.)