Ангіосаркома щитоподібної залози

Ангіосаркома щитоподібної залози
	Епітеліоїдна ангіосаркома; (Фарбування Г-Е) Епітеліоїдна ангіосаркома; (Фарбування Г-Е)
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10	C73

Ангіосарко́ма щитоподі́бної за́лози — це злоякісна пухлина щитоподібної залози, що демонструє ознаки ендотеліальної диференціації клітин.[1]

Етіологія

Дефіцит споживання йоду може бути фактором ризику розвитку ангіосаркоми щитоподібної залози.

Клініка

Ангіосаркома щитоподібної залози проявляється як болісне утворення в області шиї, що також може асоціюватись з наявністю локорегіонарних метастазів в лімфатичні вузли шиї.[2]

Патологія

Ангіосаркома — це пухлина, що характеризується солідним або кістозним типом строми, з ділянками геморагій та інвазією в оточуючі тканини або трахею. При виконанні ТАПБ, часто отримують некротичний цитологічний матеріал, що місцями має великі неопластичні клітини з насиченою цитоплазмою та великим центральним ядром. При гістопатологічному аналізі, візуалізуються ділянки некрозу, навколо яких визначаються неопластичні епітеліоїдні клітини. В цих клітинах є ознаки численних мітозів, насичена еозинофільна цитоплазма, кругле ядоро, що має чітку нуклеарну мембрану та еозинофільне ядерце.

Лікування

Показано оперативне лікування ангіосаркоми щитоподібної залози — тиреоїдектомія. Також, за показаннями може проводитися хімієтерапія.

Прогноз

Ангіосаркома має виский рівень біологічної агресивності — більшість хворих померає впродовж перших 6 місяців з моменту встановлення діагнозу.

Література

DeLellis R.A., Lloyd R.V., Heitz P.U. End C. (2004). Pathology and Genetics of Tumours of Endocrine Organs (вид. World Health Organization). Lyon: IARC Press. с. 318. ISBN 92-832-2416-7. (англ.)
Kaur A, Didolkar MS, Thomas A. (2013). Angiosarcoma of the thyroid: a case report with review of the literature. Endocr Pathol 24 (3): 156–161. PMID 23794134. doi:10.1007/s12022-013-9253-z.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] DeLellis R.A., Lloyd R.V., Heitz P.U. End C. (2004). Pathology and Genetics of Tumours of Endocrine Organs (вид. World Health Organization). Lyon: IARC Press. с. 318. ISBN 92-832-2416-7. (англ.)

[K-2] Kaur A, Didolkar MS, Thomas A. (2013). Angiosarcoma of the thyroid: a case report with review of the literature. Endocr Pathol 24 (3): 156–161. PMID 23794134. doi:10.1007/s12022-013-9253-z.