Андерс Лагеркрона
Андерс Лагеркрона (швед. Anders Lagercrona; нар. бл. 1664 — 7 січня 1739) — шведський генерал.
| Андерс Лагеркрона | |
|---|---|
| швед. Anders Lagercrona | |
| Народження | 1654[1] |
| Смерть | 7 січня 1739[1] |
| Країна |
 Швеція |
| Рід військ | піхота |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | Велика Північна війна / Полтавська битва |
Отримав чин генерала у 1704 році. Брав участь в Північній війні, однак великих самостійних військових операцій проти російських військ не проводив. Восени 1708 року Карл XII доручив йому на чолі авангарду (3000 бійців, 6 гармат) захопити переправи та оволодіти важливим транспортним вузлом Стародубом, у якому розташовувалися склади з припасами росіян, які були необхідні шведському війську. Лагеркрона операцію провалив, після чого важливих завдань від короля не отримував. В Полтавській битві очолював найслабшу піхотну колонну. Після поразки зумів врятуватися, відібравши коня в одного з кавалерійських капітанів. Після того, як останній повернувся з російського полону, він подав на генерала в суд за конокрадство і в підсумку виграв справу.
У 1710 році Андерс Лагеркрона змушений був піти у відставку через конфлікт з державним скарбником у присутності Карла XII.
Примітки
- Anders Lagercrona — 1917.
Джерела
- В. А. Красиков. Неизвестная война Петра Великого. — СПб. : Издат. Дом "Нева", 2005. — С. 243. — ISBN 5-7654-4198-X.