Анджело Маттеа

У дорослому футболі дебютував 1911 року виступами за команду «П'ємонте», в якій провів один сезон.

Протягом 1912—1915 років захищав кольори клубу «Казале». У сезоні 1913/14 допоміг команді вибороти її перший і єдиний титул чемпіона Італії.

Згодом грав за туринські «Ювентус» та «УС Торінезе», після чого 1921 року повернувся до «Казале». Протягом 1927–1928 років поєднував виступи на полі з тренерською роботою у клубі. Згодом після річної перерви повернувся до «Казале», де знову був граючим тренером протягом 1929–1932 років.

На початку 1914 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Загалом того року взяв участь у 4 іграх за збірну, відзначившись одним забитим голом. Після Першої світової війни ще одного разу залучався до складу національної команди у 1921 році.

Перший досвід тренерської роботи отоимав продовжуючи грати на полі за «Казале» наприкінці 1920-х років.

Тренерська кар'єри тривала до кінця 1940-х, за цей час Маттеа встиг попрацювати з десятком клубних команд з різних дивізіонів італійського чемпіонату.

1936 року був асистентом Вітторіо Поццо у тренерському штабі національної збірної Італії, зокрема під час футбольного турніру Олімпіади-1936, де італійці стали олімпійськими чемпіонами.

Помер 13 жовтня 1960 року на 68-му році життя в Турині.