Анджеліка Каталані
Анджеліка Каталані (італ. Angelica Catalani, за чоловіком Valabrègue; 10 травня 1780, Сенігаллія — 12 червня 1849, Париж) — італійська співачка.
Анджеліка Каталані | |
---|---|
італ. Angelica Catalani | |
Основна інформація | |
Дата народження | 10 травня 1780[1][2][…] |
Місце народження | Сенігаллія, Провінція Анкона, Марке, Італія |
Дата смерті | 13 червня 1849[2][3] (69 років) |
Місце смерті | Париж, Франція |
Професії | співачка, оперна співачка |
Співацький голос | колоратурне сопраноd |
Жанри | класична музика і опера |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Дебютувала у Венеції 1795 року. Її виступи проходили з величезним успіхом у всій Європі, причиною його був феноменальний голос (сопрано) надзвичайно красивого та чистого тембру, що доходив до рідкісної висоти (сіль у третій октаві).
Колоратурні співи Каталані відрізнялися великою легкістю, впевненістю, чистотою. У віртуозних п'єсах бравурного характеру Каталані не мала суперниць. Величезний успіх Каталані мала в Парижі і особливо в Лондоні, де її гонорар за один сезон у театрі досяг у 1806 році 180 тисяч франків — небувалий для того часу. За Людовіка XVIII і пізніше Каталані керувала італійською оперою в Парижі. 1826 року Каталані гастролює Італією, виступивши в Генуї, Неаполі та Римі. 1827 вона відвідала Німеччину[4] . Концертувала, серед інших місць, і в Росії у 1820, 1824 та 1825 роках[5]. Член Шведської Королівської Академії Мистецтв з 1827 року. Завершила кар'єру 1828 року. Оселилася у Флоренції 1830 року. Тут започаткувала співочу школу для дівчаток.
Про Каталані писав О. Пушкін у віршах «Княгині З. А. Волконській» (1827). Також про неї згадував у своєму щоденнику Стендаль.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Анджелика Каталани (Angelica Catalani) | Belcanto.ru. www.belcanto.ru. Процитовано 21 жовтня 2019.
- Каталани // Путеводитель по Пушкину. — 1931 (текст). feb-web.ru. Процитовано 22 вересня 2019.
Література
- Соловьёв Н. Ф. Каталани // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Andrea Della Corte e Guido Maggiorino Gatti, Dizionario di Musica, Torino, 1925
- G.Radiciotti, Angelica Catalani, pubbl. su Il Pianoforte, marzo 1924
- Giorgio Appolonia, Angelica Catalani, або «поетичного дива», опублікованої в "Працях конференції Співачка Бренд, записники Музичні Марці, QuattroVenti, 1999
- Андреа Суда і Вожу Більше Котів, Словник, Музика, Турин, 1925
- G. Radiciotti, Angelica Catalani, реклама. на Фортепіано, у березні 1924